Загальна характеристика країн Північної Європи

Порівняно молода галузь промисловості Норвегії - машинобудування. В післявоєнні роки за участю іноземного капіталу в Норвегії створені великі суднобудівні верфі, заводи з виробництва морських нафтобурових платформ, гідравлічних турбін, промислового і побутового електротехнічного й електронного устаткування, потокових технологічних ліній для рибообробної промисловості. Нині у всіх галузях машинобудування і металообробки зайнято більш 1/3 працюючих у промисловості країни і випускається близько 1/3 валової промислової продукції, значна частина якої вивозиться. Норвегія веде також торгівлю проектами і ліцензіями, зокрема на морські бурові платформи. Головні центри машинобудування - Осло, Берген, Ставангер, Драммен.

Найстарша галузь промисловості країни - лісообробна Норвегії була першою із країн Північної Європи, що почала широкий експорт лісоматеріалів у Західну Європу, насамперед у Великобританію. Однак хижацька вирубка лісів - особливо в західних і південних районах країни, різко скоротила їх ареали. У зв'язку зі зростаючою конкуренцією з боку більш багатою деревиною Швеції і Фінляндії Норвегія поступово стала перебудовуватися на виробництво більш коштовної продукції - механічної деревної маси, целюлози, картону і папера. Целюлозно-паперове виробництво - одна з основних галузей міжнародної виробничої спеціалізації країни. Щорічно виготовляється більш 1,5 млн. т деревної маси і целюлози і понад 1,3 млн. т. різних сортів папера і картону, переважна частина яких експортується. Основні центри лісопиляння і целюлозно-паперового виробництва розташовані навколо Осло-Фіорду, звичайно в устях лісосплавних рік, що стікають з лісистих схилів Естланна. Це насамперед Сарпсборг, Халден, Мосе, Драммен, Шиєн. Окремі підприємства розташовані безпосередньо в місцями лісорозробок - у великих долинах Естланна й у Треннелазі.

Становлення сучасної хімічної промисловості в Норвегії почалося створенням на початку XX ст. у провінції Телемарко електрохімічного виробництва Це були заводи концерну “Норш гідро", що одержували електроенергію з каскаду гідроелектростанцій, витягали азот з повітря і випускали аміак і його сполучення, у тому числі так звану норвезьку селітру. Нині потужність заводів концерну з випуску "зв'язаного азоту" перевищує півмільйону тонн. Як “побічні” продукти завод концерну в Рьюкані виробляє важку воду і шляхетні гази- аргон, неон і ін. З інших електрохімічних виробництв налагоджений випуск карбіду кальцію. В останні роки швидко розвивається нафтохімія і на її базі- виробництво пластмас та інших синтетичних матеріалів. Нафтохімічні підприємства розміщені в основному в прибережних містах Естланна і на західному узбережжі.

У сільському господарстві переважають дрібні фермерські господарства (до 10 га землі). Поширено виробничо-збутову кооперацію. Провідна галузь інтенсивне тваринництво м’ясомолочного напрямку, а також обслуговуюче його рослинництво (кормові трави). Розвинуто вівчарство, свинарство. Обробляють зернові культури (головним чином ячмінь і овес). Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва забезпечує себе приблизно на 40% населення.

Важливе місце в економіці займає рибальство, що є галуззю міжнародної спеціалізації Норвегії (по експорту рибопродуктів - друге місце у світі). Улов риби в 1985 р. склав 2.3 млн. тонн. Важливе значення має лісівництво, оскільки великі масиви хвойного лісу віддавна є джерелом добробуту країн Північної Європи.

Для сільського господарства Норвегії характерна деяка уразливість через складні північні кліматичні умови, тому воно має потребу в постійному державному фінансуванні.

Основний вид транспорту - морський. Більш 90% тоннажу торгового флоту зайнято на міжнародних перевезеннях по іноземних фрахтах. Це пояснюється специфікою геоположення, сильною нерівністю берегової лінії в сполученні з гірським рельєфом і історичними морехідними навичками норвежців. Морем йде 9/10 зовнішньоторговельного і більш 1/2 внутрішнього вантажообігу Норвегія - одна з провідних судноплавних держав світу. За тоннажем торгового флоту вона стоїть на 5-му місці.

Норвегія стоїть на одному з перших місць у світі за внутрішніми перевезеннями пасажирів на літаках (у розрахунку на душу населення). Залізниці (державні, 50% - електрифіковано) - 4,24 км, автодороги -79,8 тис. км.

Для зовнішньої торгівлі, що грає винятково важливу роль у господарському житті Норвегії, характерний традиційний великий дефіцит: вартість імпорту товарів набагато перевищує вартість їх експорту. Цей дефіцит в умовах сприятливого розвитку міжнародної торгівлі звичайно майже цілком покривався доходами від закордонного судноплавства. Однак тепер цих доходів часто не вистачає, і країна змушена усе більше прибігати до іноземних позик, у результаті чого швидко росте її зовнішня заборгованість. За рахунок імпорту покриваються потреби в деяких видах мінерального палива, бокситах, залізній, марганцевій і хромовій рудах, автомобілях і ін. Експорт: продукція нафтовидобувної, нафтохімічної, лісообробної, електрохімічної, електрометалургійної промисловості, продовольство. Головні зовнішньоторговельні партнери: Великобританія, Швеція, Німеччина. Структура експорту відбиває всі зрушення в структурі економіки Норвегії. Систематично падає частка риби і рибопродуктів, на які на початку 1950-х років припадало до 25%, а нині - лише не набагато більше 5% вартості експорту. Те ж саме можна сказати і про продукти лісопереробки. Трохи понизилася (з 30% , у1960 р. по 20% наприкінці 70-х років) частка продукції електрометалургії й електрохімії. З іншого боку, безупинно росте частка машинобудівної продукції. Нині вона досягла більш 30% і включає широкий вибір товарів. В останні роки різко виріс експорт нафти і газу (по трубопроводах).Однак темпи розвитку нафтової економіки знижуються, видобуток нафти поступово скорочується, а видобуток газу, навпаки, йде по висхідній. Тому експорт газу різко збільшується, а контракти на продаж газу вже перевищили загальний обсяг у 50 млрд. кубометрів у рік.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...

Розміщення продуктивних сил Київської області
Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони, в ...

Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...