Загальна характеристика країн Північної Європи

Порівняно молода галузь промисловості Норвегії - машинобудування. В післявоєнні роки за участю іноземного капіталу в Норвегії створені великі суднобудівні верфі, заводи з виробництва морських нафтобурових платформ, гідравлічних турбін, промислового і побутового електротехнічного й електронного устаткування, потокових технологічних ліній для рибообробної промисловості. Нині у всіх галузях машинобудування і металообробки зайнято більш 1/3 працюючих у промисловості країни і випускається близько 1/3 валової промислової продукції, значна частина якої вивозиться. Норвегія веде також торгівлю проектами і ліцензіями, зокрема на морські бурові платформи. Головні центри машинобудування - Осло, Берген, Ставангер, Драммен.

Найстарша галузь промисловості країни - лісообробна Норвегії була першою із країн Північної Європи, що почала широкий експорт лісоматеріалів у Західну Європу, насамперед у Великобританію. Однак хижацька вирубка лісів - особливо в західних і південних районах країни, різко скоротила їх ареали. У зв'язку зі зростаючою конкуренцією з боку більш багатою деревиною Швеції і Фінляндії Норвегія поступово стала перебудовуватися на виробництво більш коштовної продукції - механічної деревної маси, целюлози, картону і папера. Целюлозно-паперове виробництво - одна з основних галузей міжнародної виробничої спеціалізації країни. Щорічно виготовляється більш 1,5 млн. т деревної маси і целюлози і понад 1,3 млн. т. різних сортів папера і картону, переважна частина яких експортується. Основні центри лісопиляння і целюлозно-паперового виробництва розташовані навколо Осло-Фіорду, звичайно в устях лісосплавних рік, що стікають з лісистих схилів Естланна. Це насамперед Сарпсборг, Халден, Мосе, Драммен, Шиєн. Окремі підприємства розташовані безпосередньо в місцями лісорозробок - у великих долинах Естланна й у Треннелазі.

Становлення сучасної хімічної промисловості в Норвегії почалося створенням на початку XX ст. у провінції Телемарко електрохімічного виробництва Це були заводи концерну “Норш гідро", що одержували електроенергію з каскаду гідроелектростанцій, витягали азот з повітря і випускали аміак і його сполучення, у тому числі так звану норвезьку селітру. Нині потужність заводів концерну з випуску "зв'язаного азоту" перевищує півмільйону тонн. Як “побічні” продукти завод концерну в Рьюкані виробляє важку воду і шляхетні гази- аргон, неон і ін. З інших електрохімічних виробництв налагоджений випуск карбіду кальцію. В останні роки швидко розвивається нафтохімія і на її базі- виробництво пластмас та інших синтетичних матеріалів. Нафтохімічні підприємства розміщені в основному в прибережних містах Естланна і на західному узбережжі.

У сільському господарстві переважають дрібні фермерські господарства (до 10 га землі). Поширено виробничо-збутову кооперацію. Провідна галузь інтенсивне тваринництво м’ясомолочного напрямку, а також обслуговуюче його рослинництво (кормові трави). Розвинуто вівчарство, свинарство. Обробляють зернові культури (головним чином ячмінь і овес). Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва забезпечує себе приблизно на 40% населення.

Важливе місце в економіці займає рибальство, що є галуззю міжнародної спеціалізації Норвегії (по експорту рибопродуктів - друге місце у світі). Улов риби в 1985 р. склав 2.3 млн. тонн. Важливе значення має лісівництво, оскільки великі масиви хвойного лісу віддавна є джерелом добробуту країн Північної Європи.

Для сільського господарства Норвегії характерна деяка уразливість через складні північні кліматичні умови, тому воно має потребу в постійному державному фінансуванні.

Основний вид транспорту - морський. Більш 90% тоннажу торгового флоту зайнято на міжнародних перевезеннях по іноземних фрахтах. Це пояснюється специфікою геоположення, сильною нерівністю берегової лінії в сполученні з гірським рельєфом і історичними морехідними навичками норвежців. Морем йде 9/10 зовнішньоторговельного і більш 1/2 внутрішнього вантажообігу Норвегія - одна з провідних судноплавних держав світу. За тоннажем торгового флоту вона стоїть на 5-му місці.

Норвегія стоїть на одному з перших місць у світі за внутрішніми перевезеннями пасажирів на літаках (у розрахунку на душу населення). Залізниці (державні, 50% - електрифіковано) - 4,24 км, автодороги -79,8 тис. км.

Для зовнішньої торгівлі, що грає винятково важливу роль у господарському житті Норвегії, характерний традиційний великий дефіцит: вартість імпорту товарів набагато перевищує вартість їх експорту. Цей дефіцит в умовах сприятливого розвитку міжнародної торгівлі звичайно майже цілком покривався доходами від закордонного судноплавства. Однак тепер цих доходів часто не вистачає, і країна змушена усе більше прибігати до іноземних позик, у результаті чого швидко росте її зовнішня заборгованість. За рахунок імпорту покриваються потреби в деяких видах мінерального палива, бокситах, залізній, марганцевій і хромовій рудах, автомобілях і ін. Експорт: продукція нафтовидобувної, нафтохімічної, лісообробної, електрохімічної, електрометалургійної промисловості, продовольство. Головні зовнішньоторговельні партнери: Великобританія, Швеція, Німеччина. Структура експорту відбиває всі зрушення в структурі економіки Норвегії. Систематично падає частка риби і рибопродуктів, на які на початку 1950-х років припадало до 25%, а нині - лише не набагато більше 5% вартості експорту. Те ж саме можна сказати і про продукти лісопереробки. Трохи понизилася (з 30% , у1960 р. по 20% наприкінці 70-х років) частка продукції електрометалургії й електрохімії. З іншого боку, безупинно росте частка машинобудівної продукції. Нині вона досягла більш 30% і включає широкий вибір товарів. В останні роки різко виріс експорт нафти і газу (по трубопроводах).Однак темпи розвитку нафтової економіки знижуються, видобуток нафти поступово скорочується, а видобуток газу, навпаки, йде по висхідній. Тому експорт газу різко збільшується, а контракти на продаж газу вже перевищили загальний обсяг у 50 млрд. кубометрів у рік.

Інші цікаві матеріали

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...

Країни Бенілюксу та Нідерланди
Бенілюкс — це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором перед ...

Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопро ...