Загальна характеристика країн Північної Європи

У південній частині країни розташовані плато Смоланд із густими змішаними лісами і численними озерами і рівнини Сконе. Ґрунти Сконе родючі і дають високі врожаї.

Незважаючи на те що 15% території Швеції знаходиться за Північним полярним колом, а вся країна – північніше 550 північної широти, у цілому помірний клімат зм'якшують вітри, що дують з незамерзаючого узбережжя Атлантичного океану. Тому тут жити комфортніше, а сільське господарство продуктивніше, ніж в інших країнах, розташованих на тих самих широтах.

З 1815 р. Швеція не брала участь у війнах, що сприяло зміцненню її економіки. Стали розвиватися такі галузі, як металургія, машинобудування, лісопильна і целюлозно-паперова промисловість, що працювали на експорт. Поступово Швеція з відсталої аграрної країни перетворилася на сучасну промислову державу, що забезпечила високий життєвий рівень населення. Основою для індустріального розвитку послужили багаті природні ресурси – ліс, залізна руда і гідроенергія.

У промисловості країни найважливішу роль грає автомобілебудування. У Швеції винайдена турбіна високого тиску, шарикоподшипник, сепаратор для переробки молока. Завдяки цьому відбувся якісний стрибок у розвитку деяких галузей господарства.

Для землеробства придатне всього 9% території країни, але впровадження сучасних методів агротехніки привело до того, що тепер Швеція практично не залежить від імпорту сільського господарства – молочного тваринництва [23], [12].

Швеція - патріархальна країна, у якій селяни завжди відігравали ключову роль. Сьогодні багато хто ностальгічно зітхають про те, що сільських жителів, про які з такою любов'ю писали Сельма Лагерлеф і Астрид Ліндгрен, більше просто не існує. Дійсно, сто років тому селяни складали 70 відсотків населення країни, основою економіки було більш 400 тисяч господарств. Зараз у Швеції залишилося не набагато більше 80 тисяч дворів, причому очевидна тенденція до подальшого скорочення їх числа. Як не дивно, відзначають шведські коментатори, цю тенденцію сповільнив саме вступ у ЄС з його рясними субсидіями [14].

Нащадків землевласників і батраків, описаних у класичній літературі, хвилюють зовсім не ті проблеми, з якими зіштовхувалися їх батьки і діди.

«Усі ми мріємо про щасливу сільську ідилію, таку, як її описувала для нас Астрид Ліндгрен, - пише оглядач найбільшої шведської газети "Дагенс нюхетер". - За цю мрію ми готові платити мільярди, навіть відбираючи їх в інших. І ця мрія заважає нам зважитися на дійсну модернізацію нашого сільського господарства. Настав час отямитись і подивитися правді в очі".

Напружене становище з трудовими ресурсами привело до припливу у Швецію іноземних робітників. Число іноземців, зайнятих у різних галузях економіки, досягло 350 тис. Це означає, що кожен десятий працюючий за наймом – іноземець. Особливо висока концентрація іноземної робочої сили в найбільших містах і економічних центрах.

Майже половина усього економічно активного населення зайнята в торгівлі, банківській і страховій справі, освіті, охороні здоров'я й інших галузей сфери послуг. У промисловості працює 30% зайнятих, у будівництві – 8, на транспорті й у зв'язку – 7, у сільському господарстві разом з лісовим господарством і рибальством- лише 6, у тому числі у власне сільськогосподарському виробництві – менш 5%.

Сто років тому основним джерелом існування Швеції було сільське господарство, а індустріалізація тільки починалося. Перетворення Швеції з бідної аграрної країни в сучасне індустріальне суспільство відбулося завдяки залізній руді, лісу і гідроенергії. Ці природні ресурси, використовувані для виробництва лісоматеріалів, папера і стали, заклали основу орієнтованої на експорт промисловості Швеції.

Незважаючи на те, що високотехнологічні галузі, такі як виробництво комп'ютерів, електроніка і медична технологія, грають відносно невелику роль у промисловому виробництві, Швеція знаходиться серед провідних країн за питомою вагою у ВВП промислових науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НІОКР). У 1993 році витрати на промислові НІОКР склали 2% ВВП. Ця цифра не включає зв'язані з промисловістю дослідження, що проводяться в університетах і інших вищих навчальних закладах. Практично витрати на НІОКР сильно сконцентровані в деяких галузях. Близько 80% припадає на транспортне і машинне устаткування, фармацевтичні й електротовари. Більш того, майже весь обсяг НІОКР припадає на обмежене число великих компаній: більш половини всієї кількості НІОКР проводиться десятьма компаніями, серед яких "АББ", "Еріксон" і "Вольво".

Інші цікаві матеріали

АПК Північного Кавказу
До складу Північно-Кавказького економічного району входять: Ростовська область. Краснодарський і Ставропольський краї, республіки Адигея, Дагестан, Кабардино-Балкарська, Карачаєво-Черкеська, Північна Осетія - Аланія, Ін ...

Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні
Управління земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...