Геополітика країн Північної Європи
Країни Північної Європи відносять до малих країн ЄС, що сильно розрізняються за величиною ВВП. У першу групу можна віднести Бельгію, Нідерланди, Швецію. Вони уступають великим державам ЄС регіону в 4-5 разів, і на їхню частку припадає 20,1% ВВП. В другу групу входять Австрія, Данія, Фінляндія. Їх значення в західноєвропейському господарстві невелике – близько 8,1% ВВП [13, c.486].
З огляду на національну й економічну схожість країн Північної Європи, а також загальну тенденцію до об'єднання серед європейських країн, що намітилася після другої світової війни, цілком природно, що давно постало питання про об'єднання цих країн у єдиний регіон. Але жителі цих країн не поспішають.
Так, країни Північної Європи приєдналися до ЄС лише з 1 січня 1995 року.
Навіть ця подія викликала у фермерів і селян великі побоювання. Саме на півночі Швеції і Фінляндії виявилася найбільша кількість євроскептиків, що не вірили в переваги єдиного сільськогосподарського ринку. У період підготовки референдумів про вступ у 1994 році часто доводилося чути думки фермерів, що зводилися до наступного: європейської бюрократи ніколи не зрозуміють заполярної специфіки, брюссельські начальники просто загублять наші господарства.
На референдумі про вступ у ЄС норвежці пішли усупереч своїм північним сусідам і проголосували проти. Це викликало подив в інших європейців. Уже якось непоясненим виглядало небажання норвежців вступати в ЄС на тлі позитивних результатів референдумів в Австрії, Фінляндії, Швеції в цьому ж році.
Успішний розвиток економіки в 90-х помітно поліпшив добробут і підвищив життєвий рівень її жителів. У 1994 році країна займала третє місце в рейтингу держав з найвищою часткою ВНП на душу населення у світі, інфляція знаходилася на рівні 2-3% у рік, спостерігалося помітне зниження кількості безробітних, а фахівці пророкували райдужні перспективи і стабільний економічний розвиток на найближчі роки. Усі ці фактори свідчили про здоровий стан економіки і відсували на другий план привабливість участі в регіональних програмах ЄС з відповідними грошовими уливаннями в економічні структури регіонів. Незважаючи на те, що у випадку членства в організації на арктичні райони Норвегії поширювалася б програма допомоги північним регіонам, саме жителі Півночі виступили найбільш негативно стосовно ЄС, і переважна більшість голосів була віддана проти. Знаючи економічні можливості і потенціал розвитку своєї країни, вони в останню чергу думали про можливе фінансування з Брюсселя місцевих галузей. До того ж, за підрахунками, що проводилися, у перші роки членства в ЄС Норвегію чекав негативний баланс фінансових надходжень з фондів організації. Позитивні зміни почали б спостерігатися тільки через кілька років.
Певну роль у такому негативному вирішенні норвежців зіграла і вузькість внутрішнього ринку. У країні з населенням 4,5 млн. чоловік складно створити умови, сприятливі для успішної конкурентної боротьби великої кількості великих підприємств. Обмеженість попиту приведе до твердої селекції і створення компаній-монополістів, що можуть диктувати свої умови й існувати немов удалині від бурхливої стихії вільного ринку. Не можна сказати, що в Норвегії монополізовані цілі сектори економіки, але така тенденція найбільш яскраво виявляється в сфері телекомунікацій і продажу електроенергії. До того ж соціальна політика держави, спрямована на захищеність усіх верств в населення і програми, що передбачають «реабілітації» співробітників у випадку банкрутства підприємства, створює для службовців «тепличні» умови, коли вони можуть бути упевнені, що навіть при втраті роботи в них є гарні шанси улаштуватися на нове місце. У випадку членства в ЄС такі компанії зштовхнулися б із твердою конкурентною боротьбою, новими правилами гри, що поставило б їх у складне становище.
Інші цікаві матеріали
Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і
Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця –
Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна
держава. Туреччи ...
Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни
Обрана тема є актуальною і важливою складовою економічної діяльності будь
якої держави світу, звісно Україна не є виключенням. Продукція металургійного
комплексу є основою індустріалізації національної економічної систем ...
Кліматичні фактори
Актуальність
теми. Клімат - багатолітній режим погоди, характерний для якої-небудь
місцевості. Він виявляється в закономірній зміні погоди. Як і погода, клімат
залежить від кількості сонячної радіації (від широти), від ...