Геополітика країн Північної Європи

Певна уразливість сільського господарства, що працює в складних північних умовах і потребує постійного державного фінансування, і особливості рентабельного функціонування рибальської промисловості, також зіграли свою роль у виборі норвежців. Саме провінція і Північ, де рибальство є головним джерелом доходу, проголосували проти вступу в Європейський Союз (52,2% віддали свої голоси проти і 47,8% - за) [19].

Похмурі прогнози не збулися. Навпаки, аграрії північних широт виявилися в числі тих, хто більш за усіх виграв від вступу в Союз. Їм дісталися щедрі субсидії, більше тих, на які вони могли б розраховувати в рамках національної економіки.

Як приклад можна привести той факт, що на початку 1990-х років шведською владою були розроблені плани радикальної лібералізації аграрного сектора. Зв'язано вони були з тим, що протягом попереднього десятиліття шведське сільське господарство неухильне відставало від конкурентів на світовому ринку. Шведським споживачам доводилося усе в більшому ступені оплачувати неефективність власних фермерів. У 1990 році уряд прийняв історичне рішення - скасувати чинне протягом 60 років державне регулювання внутрішніх цін на сільгосппродукцію, а також експортні дотації, уведені ще в 1930-і роки в рамках антикризових мір.

Вступ у ЄС фактично зупинив ці хворобливі реформи, оскільки в рамках Співтовариства діє безліч найрізноманітніших дотацій, а також серйозні заходи для регулювання внутрішнього сільськогосподарського ринку. Сьогодні 96 відсотків шведських аграріїв задоволені життям. При цьому фермери прохолодно відносяться до ідей уряду Швеції про серйозне реформування Єдиної політики ЄС. На думку ряду країн Північної Європи (насамперед Швеції, Голландії, Великобританії і почасти Німеччини), зайва зарегульованість ринку гальмує розвиток сільського господарства континенту. Реформа, про яку говорять з 1999-го, у черговий раз обговорювалася в жовтні 2003 року на самміті ЄС, причому дискусія набула вкрай гострого характеру. У підсумку взяли гору позиції тих (у першу чергу південноєвропейських держав), хто хоче зберегти нинішню систему, принаймні, до 2006 року. Шведські аграрії теж не бачать необхідності поспішати з перетвореннями. Однак очевидно, що поступово система все-таки буде мінятися. Як вважають експерти інституту продовольства в південношведському місті Лунд, практика дотацій гальмує ріст продуктивності в ЄС. Учені не вимагають її повного і негайного скасування, однак говорять про те, що форми підтримки повинні мінятися. Варто не ставити бар'єри ринку, дотуючи сільгоспвиробництво взагалі, а фінансувати конкретні програми, наприклад екологічні чи з підтримки особливих форм господарства. На практиці це і відбувається: у порівнянні з тим, що було 15 років тому, частка регулюючих мір у загальному пакеті підтримки селян скоротилася в три рази.

Екологія - це взагалі шведський "коник". Союз сільськогосподарських виробників офіційно проголосив мету - створити найчистіше у світі сільське господарство. Шведи справедливо вважають, що це може стати їх серйозною конкурентною перевагою на світовому ринку, адже за кліматичними умовами Скандинавія уступає іншим регіонам Європи. Зате Швеція практично не була порушена страшними епідеміями "коров'ячого сказу" і ящура, що прокотилися по Старому Світу в останні роки.

До важливого аспекту аналізу ситуації регіону, що оновляється, відноситься зовнішня політика. В післявоєнні роки північноєвропейські країни зайняли, як відомо, особливе місце на політичній карті світу. Для Швеції характерна проведена нею політика активного нейтралітету. Нейтралітет Фінляндії сполучався з Договором про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу зі СРСР. Держава - члени НАТО - Норвегія, Данія й Ісландія заявили про своє відмовлення від розміщення на їх території в мирний час ядерної зброї. Розходження позицій не могло не відбитися на зовнішньополітичній поведінці країн європейської Півночі. При цьому їх роль у міжнародному житті помітно зросла. Адже з об'єкта історії, якими тривалий час були малі країни, і протиріччя великих держав, що утягуються постійно в гру, вони стали її суб'єктом. Вони вносять свій внесок у хід світового історичного процесу, активно беруть участь у формуванні нового порядку в дусі Хельсинського акта, Паризької хартії.

Інші цікаві матеріали

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району
Природні продуктивні сили - це природні об'єкти і явища, які використовуються або можуть використовуватись для прямого і непрямого споживання, відтворення трудових ресурсів, підтримання умов існування людства і підвищен ...

Рекреаційні ресурси, їхня характеристика та оцінка
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...

Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку. «Мультиплікац ...