Інтеграційні процеси в Північному регіоні

Норвегії багато в чому зобов'язані північні регіональні об’єднання, що набирають в останні роки, які при всім їх різноманітті і специфіці є важливою складовою частиною інтеграційних процесів на Європейському континенті. Вони виконують свою роль у реалізації головних цілей і завдань цього процесу в масштабах конкретного регіону, створюють атмосферу добросусідства, довіри, сприяють економічному, культурному, гуманітарному й іншому співробітництву.

З ініціативи Норвегії, яку підтримали Росія і Фінляндія, була створена у 1993 році Рада Баренцева/Євро-арктичного регіону (СБЄР). Головним мотивом, а в Раду входять Данія, Ісландія, Норвегія, Росія, Фінляндія і Швеція, а також представник Європейської комісії (ще дев'ять країн мають статус спостерігача), було прагнення до підтримки багатовікової прихильності народів Баренцева регіону добросусідству і співробітництву, його екологічному розвитку й освоєнню природних багатств, створенню більш комфортних, гідних людини умов життя. При цьому малося на увазі, що Рада не буде дублювати чи підмінювати роботу, що уже ведеться на двосторонній чи багатобічній основі між країнами-членами, але сприятиме розвитку саме регіонального співробітництва.

Концепція баренцева співробітництва була сформульована в Киркенеській декларації від II жовтня 1993 року. У ній визначені основні напрямки взаємодії в галузі економіки, транспорту і комунікацій, культурних зв'язків і контактів між людьми, науково-технічного співробітництва, навколишнього середовища.

Вищим органом Ради є щорічна сесія міністрів закордонних справ країн-учасниць, рішення на якій приймаються консенсусом.

Цікавою особливістю баренцева співробітництва є його "двох'ярусна" структура. Діє спеціальний орган — Регіональна рада, що здійснює взаємодію на місцевому рівні. У нього входять керівні офіційні особи адміністративних одиниць, що утворюють Баренцев регіон, з Норвегії (північні області Фінмарк, Тромс і Нурланн), Росії (Республіка Карелія, Мурманська, Архангельська області, Ненецький автономний округ), Фінляндії (Лапландія) і Швеції (Норботтен), а також представники корінних народів. У листопаду 1996 року на річний "випробувальний термін" як спостерігачів у Раду були прийняті губернії Оулу (Фінляндія) і Вестерботтен (Швеція).

Регіональна рада є фактично генератором практичних ідей і проектів співробітництва. Розроблена ним у 1994 році "Баренцева програма дій" розрахована на 5 років і містить більш 80 проектів в галузі захисту навколишнього середовища, економіки, торгівлі, регіональної інфраструктури, життєдіяльності корінних народів, а також освіти, науки і техніки, культури. Це, як правило, невеликі проекти. Але вони мають під собою реальне фінансування на рівні місцевої влади країн-учасниць. У 1996 році було "освоєне" проектів на суму близько 140 мільйонів шведських крон (близько 20 мільйонів доларів США) [22].

Хоча формально питання безпеки і військової політики не входять у компетенцію СБЄР, вона виконує важливі функції непрямого сприяння зміцненню безпеки в регіоні і — у більш широкому змісті — у всій Європі. Мається на увазі сприяння соціально-економічної стабілізації життя населення. Мабуть, найбільш результативним напрямком співробітництва в регіоні є взаємодія в галузі охорони природи і підвищення якості навколишнього середовища, п'ять основних пунктів якого зафіксовані в Декларації керівників природоохоронних відомств СБЄР, прийнятої в Рованіємі (Фінляндія) у грудні 1995 року. Держави — учасники vBEP за пріоритетні розглядають співробітництво по підвищенню ядерної і радіаційної безпеки і запобігання промислових забруднень [18].

Інші цікаві матеріали

Економіко-географічна характеристика Республіки Індонезії
Назва "Індонезія" є складовим і походить від топоніма "Індія" (лат. Indus) В поєднанні з похідним від грецького слова "несос" (греч. нῆупт - острів), Буквально "Острівна Індія&q ...

Дослідження яружно-балочного рельєфу Кривбасу як одного з елементів знань про природу рідного краю на заняттях географічного гуртка
Однією з базових складових частин географічної освіти є знання про найближче географічне оточення – природу рідного краю. Найбільш ефективному і поглибленому засвоєнню краєзнавчого матеріалу сприяє активне самостійне до ...

Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...