Населення

У 18 ст. у Чилі мігрували представники бакських сімейств, разом з кастильською аристократією вони склали основу майбутньої політичної еліти країни. Відсоток афро-американського населення невеликий: на відміну від інших держав Нового Світа, у Чилі ніколи не одержувала широкого поширення система плантаційного землеробства. Після здобуття незалежності підсилився потік мігрантів з Великобританії, Франції й Італії. Здебільшого вони були торговцями і заклали основу національної економіки. В другій половині 19 ст. винятковою підтримкою держави користувалися колоністи з Німеччини і Швейцарії. Наприкінці 19 ст. у країну прибули європейські євреї і християни-сирійці і палестинці, що бігли від переслідувань в Османській імперії. Сьогодні вони очолюють невеликі промислові підприємства і фінансові компанії. Населення великих міст країни постійно поповнюється за рахунок внутрішньої міграції. Основний потік мігрантів йде з північних і центральних сільських районів у Сантьяго, Вальпараїс і Консепсьон. Після 1973 р. близько 1 млн. чилійців облишило країну, побоюючись репресій.

Близько 90% чилійців зараховують себе до католиків. В останні десятиліття в Чилі стали з'являтися протестантські громади, серед яких найбільш активні євангелісти і мормони.

Національна мова – іспанська.

3.4. Розміщення населення

Велика частина населення розміщена в містах.

У Сантьяго – 6 млн. чіл., у Вальпараїсо – 500 тис., у Консепсьон – 400 тис.

Навколо Сантьяго – найбільша щільність населення.

Таблиця 6 зображує процес урбанізації Чилі протягом двох десятиріч (як бачимо, незначний).

Таблиця 6.

Урбанізація в 1980 і 1998 р.

3.5. Трудові ресурси, безробіття

Працездатне населення у Чилі складає близько 5 000 000 чоловік; з них у сфері послуг у 1990 р. було зайнято 38.3% (включаючи державних службовців 12%); у промисловості і торгівлі - 33.8%; у сільському господарстві, лісівництві і рибальстві - 19.2%; у гірничодобувній промисловості - 2.3%; будівництві - 6.4%; у 2000 р. - у чилійській промисловості зайняте близько 15% економічно активного населення; у сільському господарстві - близько 13,9%.

Рівень безробіття знаходиться на рівні – 6,3%. Продовжує виявлятися несприятлива тенденція росту безробіття серед молоді 15-19 років – до 20%, що особливо характерно для столичного регіону – до 46%. Динаміка структури зайнятості населення і безробіття за останні роки представлена на таблиці 7.

Таблиця 7.

Структура зайнятості населення і безробіття (середнє за рік)

1998 р. 1999 р. 2000 р.

Чисельність робочої сили 5721,9 5822,7 5845,4

Число працюючих, тис. чол. 5369,3 5258,1 5305,6

Число безробітних, тис. чол. 325,5 564,6 543,9

Рівень безробіття, % 6,2 9,7 9,3

Інші цікаві матеріали

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...

Порівняння Чорного та Червоного морів
Кожне море є унікальним природним явищем. Саме тому актуальність роботи полягає у дослідженні та виявлені основних закономірностей генезису, еволюції, географії, схематизації основних відмінностей Чорного та Червоного мо ...

Інтеграційна стратегія України
Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні зусилля ...