Економіка

4.1. Сучасний розвиток економіки

Чилі - одна з відносно розвинутих в економічному плані країн Латинської Америки. Вона відноситься до країн «нової індустріалізації».

У спадщину від колоніальних часів Чилі дісталися розвинутими дві галузі – сільське господарство і гірничодобувна промисловість, що і нині орієнтовані на експорт і залишаються провідними в господарстві. Але структура господарства стає поступово всебічно розвинутою.

Найбільш розвинута харчова і легка промисловість; розвиваються машинобудування, чорна і кольорова металургія, хімічна, нафтопереробна і нафтохімічна, целюлозно-паперова й інша галузі промисловості. Пасовищне тваринництво. Лісозаготівлі.

З 90-х рр. республіка за темпами розвитку випереджає інші країни Латинської Америки. Основу економіки складає видобуток міді (перше місце), селітри (друге місце), молібдену, золота й інших металів.

Розвиток чилійської економіки останнім часом характеризується стійким ростом ВВП – одним з найвищих на континенті, зниженням темпів інфляції (до найнижчого за останні 60 років рівня), рекордним значенням норми валового нагромадження. У результаті Чилі піднялася на 13 місце у світовому рейтингу конкурентноздатності. Серед позитивних моментів – безпрецедентний приплив іноземних інвестицій у чилійську економіку, збільшення золотовалютних резервів.

У 1997 році уряд пішов на деякі «послаблення» у твердій фінансово-кредитній політиці, що проводилася з 1995 року і була спрямована на скорочення розриву між рівнем росту ВВП і внутрішнього споживання.

У галузевому розрізі найбільше успішно розвивається транспорт і зв'язок (12,9%), електроенергетика, газо- і водопостачання (9,5%), торгівля, сфера послуг (8,2%), гірничорудна промисловість (8,1%).

Чилі в період 1985-95 р. входила в десятку країн за межами ОЕСР і посідала 28 місце у світі в цілому за розміром притягнутих валових інвестицій (18 млрд. дол.). Темпи припливу інвестицій у Чилі останнім часом істотно зросли.

4.2. Загальна характеристика промисловості

Чилі є індустріально-аграрною країною із середнім рівнем розвитку економіки. 2000 р. був відносно сприятливим для господарської діяльності країни, фактично всі сектори її економіки дали приріст виробництва після спаду 1999 р.

Динаміка ВВП, у млрд. дол.: 1998 р. – 72,8; 1999 р. – 67,5; 2000 р. – 71,5.

ВНП на душу населення в 2000 р. досяг 4702 дол. (1999 р. – 4492), а чисельність населення склала 15,1 млн. чіл.

Чилійське керівництво активне декларує прихильність т.зв. ідеології «третього шляху». Визнаючи за ринковими відносинами роль свого роду локомотива економічного розвитку, чилійці підкреслюють необхідність активної державної соціальної політики, по суті пропонуючи ревізію (модернізацію) основних постулатів неолібералізму.

Таблиця 8

Динаміка промислового виробництва Чилі в 1994-1999 р.

Інші цікаві матеріали

Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопро ...

Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...

Рекреаційний комплекс
Комплекс задовольняє потреби населення в оздоровленні, відпочинку і змістовному проведенні вільного часу. В рекреаційний комплекс входять такі об’єкти інфраструктури, як санаторії і пансіонати, будинки і бази відпочинку, тури ...