Економіка

Основними постачальниками машинотехнічної продукції є США, Італія, Німеччина. Бразилія, Іспанія, Мексика, КНР. В останні роки активізували свою роботу фірми Чехії, Угорщині і Югославії.

4.2.4. Хімічна промисловість

Чилі має значні запаси добрив (селітри, солей, тощо).

До Першої світової війни високі експортні ціни на селітру на світовому ринку забезпечували близько 2/3 державних доходів Чилі, і економіка країни цілком залежала від видобутку й експорту селітри. Наслідком світової економічної кризи 1930-х років з'явилася реорганізація чилійської промисловості й заснування в 1934 Чилійської корпорації з продажу селітри і йоду. У 1968 було утворено Чилійське товариство хімічних продуктів і мінеральної сировини, що взяло на себе і помітно розширило функції цієї корпорації.

Основна частка азотних добрив виробляється на трьох комбінатах – у містах Педро-де-Вальдивія, Марія-Олена і Вікторія.

Крім натрієвої селітри і йоду, у Чилі добувають калієву селітру, сульфат натрію і поварену сіль.

Великий промисловий комплекс розташований у затоці Сан-Вінсент-Консепсьон. Тут діють нафтоочисний завод, зв'язаний з нафтохімічним комплексом. Інший такий завод розташований у Конконе, устя ріки Аконкагуа.

Чилі займає перше місце у світі по виробництву селітри, літію, йоду.

4.2.5. Лісовий і деревообробний комплекс

У Чилі лісами зайнято 15,65 млн. га (21% території країни). З них 38% зайнято дорослим дикоростучим лісом, придатним до розробки, 23% – штучно посадженим молодим лісом, 19% – дикоростучим лісом непридатним до розробки (низькорослий), 14% – лісовими плантаціями і 6% – штучно посадженим дорослим лісом, придатним до розробки.

Лісова і деревообробна галузі Чилі забезпечує 11% усього чилійського експорту. У ній зайнято 130 тис. чіл., що працюють на 1 тис. фірм. 57% усієї галузі знаходиться під прямим контролем «Група Анхеліні» (Arauco) і «Група Маті» (компанія СМРС).

За даними національної лісопромислової корпорації – КОНАФ (Corporacion Nacional Forestal), у 2000 р. загальний обсяг експорту продукції галузі досяг 2365 млн. дол., що на 20% більше, ніж роком раніше. У 2000 р. відбувся ріст світових цін на целюлозу – основний продукт чилійського експорту галузі (1.100 млн. дол., або 46,9% від загальних надходжень), що склав 630 дол. за т. під кінець року.

Іншими (важливими статтями експорту стали: деревина пиляна – 189 млн. дол., папір і картон – 146 млн.дол., деревина обстругана – 144 млн. дол., карнизи і бруски – 137 млн.дол., деревна тріска – 133 млн.дол., двері, вікна й ін. будівельні елементи – 124 млн. дол., дошки і фанера – 123 млн. дол., газетний папір – 104 млн.дол.

Основними експортними ринками були: США – 466 млн. дол. (19,7%), Японія – 302 млн. дол. (12,8%), Бельгія – 178 млн. дол. (7,5%), Італія – 152 млн. дол. (6,5%) і Китай – 144 млн. дол. (6,1 %).

В околицях рік Біо-Біо і Лайа діють целюлозо-паперові фабрики.

За висновком чилійських експертів, деревообробна промисловість країни зштовхнеться з величезними проблемами в найближчі роки.

Погане фінансування і мала лісопосадочність змусила головні лісозаготівельні компанії країни направити свої кошти в більш вигідні сектори економіки.

4.2.6. Легка промисловість

Найбільш розвинута в Чилі харчова і легка промисловість.

4.2.7. Харчова промисловість

Харчова промисловість Чилі, головним чином, заснована на виробництві рибного борошна, виноробстві, рибообробній промисловості. 90% скумбрії використовується в Чилі для виробництва рибного борошна, що йде на експорт.

Йде орієнтація на збільшення виробки перероблених овочів, фруктів, ягід (сухофрукти, пасти, пульпи, свіжоморожені і консервовані). Все це теж йде на експорт.

Дуже славляться чилійські вина.

Експорт продукції виноробства за 1985-98 р. виріс з 10 до 550 млн. дол.

Основні зусилля останнім часом спрямовані на підвищення – через систему різних державних корпорацій – технологічного рівня виробництва, сортової й екологічної чистоти продукту, а також просування продукції при сприянні «ПроЧилі» на нові ринки.

Інші цікаві матеріали

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специф ...