Економіка

У 2000 р. загальний обсяг чилійського експорту вин склав 568,9 млн. дол., що на 10,5% більше, ніж у 1999 році. Фізичний експорт при цьому виріс на 15,2% і досяг 264,5 млн. л. Зниження ціни на чилійські вина відбулося через перенасичення світового ринку вина і підвищенням рівня конкуренції на ньому.

Велика частина експорту (87%) – 497 млн. дол. припала на вина, розлиті по пляшках, що на 12,4% більше, ніж частка даного продукту в 1999 р.

Основними регіонами – імпортерами чилійських вин у 2000 р. були: Європа – 49,9% всього експорту (при зниженні частки на 4,3% у порівнянні з 1999 р.), Північна Америка – 31,2% ( збільшення на 17%), Південна Америка – 8% ( збільшення на 19%), Азія – 7,2% (збільшення на 19,6%) і Центральна Америка з Карибським басейном – 3,1% (збільшення на 18,7%).

Серед країн-покупців виділяються:

США – на 122,7 млн. дол.,

Великобританія – 109,5 млн. дол.,

Канада – 41,4 млн. дол.,

Німеччина – 31,6 млн. дол.,

Данія – 26,7 млн. дол.,

Японія – 27,9 млн. дол.,

Голландія – 19,7 млн. дол.,

Швеція – 18,3 млн. дол.,

Ірландія – 17,1 млн. дол. і

Бразилія – 14,2 млн. дол.

Чилійська індустрія по виробництву національної виноградної горілки «Піско» зосереджена в III і IV регіонах країни. Велика частина (91%) піско виробляється компаніями Capel (Cooperative Agricola Pisco Elqui) – 54 % і Control (Cooperativa Control Pisquero) – 37%. Інші 9% – низкою дрібних компаній. Загальний оборот галузі – 100 млн. дол. у рік. [15]

4.3. Сільське господарство

4.3.1. Загальний стан

Сільське господарство продовжує залишатися однією з основних галузей країни, на частку якої припадає близько 6% внутрішнього валового продукту і 15,5% всіх експортних постачань.

У галузі в середньому 783,3 тис. чоловік – близько 13,9% усього працездатного населення країни. Основою виробничої бази є середні фермерські господарства, що мають, як правило, 50-80 га землі і 15-20 сільгоспробочих. Ці фірми забезпечують продукцією внутрішній ринок і великі виробничі фірми, що забезпечують експортні постачання країни.

Виходячи з природних умов країни, с/г виробництво зосереджене між III і X регіонами країни. Найбільш важливими при цьому є VII, VIII і IX регіони, у яких зосереджене до 70% посадок зернових і овочевих культур.

Чилійські фермери (разом з рибалками) забезпечують свою країну продовольством тільки на половину. Інше (хліб і м'ясо-молочні продукти) імпортується у першу чергу з Аргентини. При цьому Чилі експортує с/г продукцію за рубіж у кількостях і грошовому вираженні також приблизно рівних імпорту продовольства. Виходячи з наявних у Чилі природно-кліматичних умов і кон'юнктури світового ринку, місцеві фермери приділяють підвищену увагу вирощуванню плодово-ягідних культур, що користуються стійким попитом.

Основні імпортери даної продукції (США і країни Західної Європи) знаходяться в північній півкулі Землі, що дозволяє чилійцям з особливою вигодою організовувати постачання свіжих ягід і фруктів у зимовий для північних. країн період, використовуючи для цього вантажні літаки.

Динамічно розвивається експорт сільськогосподарської продукції промислової переробки – вин, алкогольних напоїв.

Сільське господарство Чилі традиційно не забезпечує внутрішні потреби по ряду основних продуктів харчування і тому змушено їх імпортувати на значні суми. При цьому їхні закупівлі щорічно збільшуються. Так, якщо в 1994 році було закуплено цих товарів на 439 млн. дол., то вже в 1997 році – на 770, або ж на 330 млн. дол. більше. Основними постачальниками продуктів харчування є Аргентина, США і країни Західної Європи.

За даними Мінсільгоспу Чилі в найближчі роки зусилля країни спрямовані на усе більше самозабезпечення продуктами харчування. Намічається створення на всій території країни центрів по впровадженню в сільське господарство нових технологій і методів керування сільським господарством. Намічаються заходи для ширшої механізації сільськогосподарського виробництва. В експорті сільгосппродукції буде продовжена орієнтація на збільшення постачань перероблених овочів, фруктів, ягід (сухофрукти, пасти, пульпи, свіжоморожені і консервовані). Міри, прийняті урядом Чилі по розвитку сільського господарства, уже зараз стимулюють чилійських підприємців до пошуку нових ринків збуту винограду, фруктів, ягід, провина й іншої продукції сільського господарства.

Інші цікаві матеріали

Землевпорядкування та кадастр
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...

Економіка Франції
XX століття вніс величезні зміни в життя країн і народів. Але важко знайти серед великих індустріальних країн такі, де зміни в політичній та економічній сферах були настільки ж значні, як у Франції. За истекшее столетие ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...