Економіка

На галузь негативний вплив робить також скорочення інвестицій, спричинене триваючим конфліктом із проживаючими в основних лісозаготівельних областях індіанцями мапуче, а також тиском на уряд екологічних рухів.

4.3.5. Рибне господарство

Починаючи з 1974 р., року краху перуанської рибальської промисловості, Чилі виступає на континенті головним постачальником морепродуктів. Більш того, Чилі займає лідируюче місце у світі по обсягах улову. Ведеться промисел сардин, макрелі, хека, анчоусів. Рибне борошно й олія надходить на ринки США і Європи. Рибопереробні заводи розташовані в північних містах Ікіке, Арика й Антофагаста.

Продукція рибного господарства Чилі користується великим попитом на світовому ринку. В основному рибальство полягає в лові устриць, крабів, омарів.

Вилов риби в Чилі в 90-х роках зменшився. Відповідно, знизився видобуток морепродуктів (креветки, лангусти, молюски, морські водорості й ін.) Скорочення вилову риби зв'язано з кліматичним феноменом «Ель Ніньо», що підвищує температуру поверхневих вод океану на 2-3 градуса. Це приводить до відходу з прибережних вод деяких популяцій риб, у тому числі скумбрії. Оскільки до 90% скумбрії використовується в Чилі для виробництва рибного борошна, зниження обсягів її вилову спричинило за собою скорочення на виробництва рибного борошна. Причина, з якої обсяг виробництва рибного борошна знизився не настільки значно як вилов скумбрії, зв'язана зі збільшенням вилову анчоуса, популяції якого з підвищенням температури океану наблизилися до берегів Чилі.

Розведення лосося і форелі зросло на 14% і досягло 147 тис.т., у т.ч. виробництво лосося – 98 тис.т. В сфері культивування лосося Чилі продемонструвала перевагу політики «розвитку (створення) відносної переваги» у міжнародному поділі праці – на відміну від експлуатації «очевидних переваг» типу низького рівня зарплати. Доданками успіху стали концентрація НІОКР під егідою напівдержавні корпорації і правильний вибір експортної ніші – з найменшим ризиком протекціоністських заходів. У результаті з майже нуля в середині 80 р. експорт лосося виріс до 700 млн.дол., а Чилі стала його другим експортером у світі після Норвегії (15% світового ринку лосося і форелі).

Основним ринком збуту для чилійської рибо- і морепродукції продовжує залишатися Японія. Потім йдуть США і Тайвань. Серед регіональних економічних блоків найбільш значимим торговельним партнером для чилійських компаній, що поставляють за рубіж рибу і морепродукти, є АТЕС.

У Чилі ведеться промисловий лов наступних видів крабів:

• camaron nilon (shrimp) – III-VII регіони Чилі, обсяг вилову порядку 8 тис.тонн, експортується в США і Німеччину;
• centolla (king krab) – ХІІ регіон, 3 тис.тонн, США;
• centolla (snow crab) – XII регіон, 3 тис.тонн, Голландія, Бельгія і США;
• jaiba (krab) – VIII-XI регіони, 3,5 тис.тонн, США, Японія, Італія;
• langostino amarillo – III-XI регіони, обсяг – 7,5 тис.тонн, США, Німеччина, Данія;
• langostino Colorado – VIII регіон, обсяг – 1 тис.тонн, США, Німеччина, Данія;
• langosta de Juan Fernandez (spiny lobster) – архіпелаг Хуан Фернандес, обсяг – 50 тонн, Франція, США.

У країні дозволені ярусний і траловий види промислів.

Республіка Чилі відноситься до країн, що жорстко регламентують діяльність по вилову риби і морепродуктів у своїх територіальних водах.

Законом про рибальство, законом про навігацію і Конституцію країни визначена 200-мильна виняткова економічна зона, у рамках якої регулюється будь-яка діяльність по плаванню судів, вилову риби і морепродуктів, порядок перетинання і входження в дану зону судів під іноземним прапором. Генеральний закон про рибальство й аквакультуру № 420 від 28 вересня 1991 р. регулює питання діяльності всіх юридичних і фізичних осіб в галузі вилову і переробки риби і морепродуктів, захисту біологічних морських ресурсів і окремих видів морепродуктів, їх використання в національних інтересах.

Інші цікаві матеріали

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...