Зовнішня торгівля
Основними джерелами надходження валюти в країні є зовнішня торгівля, іноінвестиції і кредити. У 2000 р. обсяг чилійського експорту досяг 18,158 млн. дол., а іноінвестиції – 3736 млн. дол.
Зовнішньоторговельна політика Чилі досить ліберальна. Її основна задача спрямована на створення сприятливих загальних умов для функціонування економіки і сприяння розвиткові експорту, шляхом надання експортерам податкових знижок і пільг. Імпортний тариф у 2000 р. склав 9%, до 2003 р. він досяг 6%, тобто знижується на 1% щорічно. Імпорт товарів із країн, з якими Чилі має угоди про вільну торгівлю, обкладається меншими митами, а в окремих випадках не обкладається ними взагалі. На півночі і півдні країни створені «вільні зони», де зовнішньоторговельні операції не обкладаються митами.
З 1 січня 1999 р. у Чилі здійснюється прийнята Національним конгресом програма подальшої лібералізації зовнішньоторговельного режиму країни. Передбачається поступове зниження єдиної ставки імпортного тарифу з 11% до 6% до 2003 р.
Як визнає ряд фахівців, лібералізація торгівлі лише поглибить сформований тип зовнішньоекономічної спеціалізації країни – з упором на сировинний експорт і промисловий імпорт, хоча і дозволить у його рамках досягти ще більш високих рівнів конкурентноздатності.
Результатом усіх зазначених мір стає істотне зниження реального середньозваженого імпортного тарифу Чилі. Наприкінці 1995 р. він досягав 10%, до початку 1997 р. знизився до 9,4%, початкові 1998 р. – до 8,9%. Найбільший вплив на зниження середньозваженої ставки зробили нові торговельні преференції по угодах з Мексикою і Канадою.
З вступом у силу з 1 липня 1998 р. угоди з Перу середній тариф на імпорт із цієї країни відразу знизився з 7,3% до 5,5%. У цілому ж латиноамериканські держави користуються найбільшими привілеями при експорті своєї продукції в Чилі – при середній ставці 4,4%. Причому лідирує тут Болівія: її середньозважена реально діюча ставка тарифу в 1998 р. склала всього 0,4%. Дану тенденцію відображає табл.15.
Таблиця 15.
Частка в імпорті, % Реальний імпортний тариф, %
Меркосур 17,9 5,6
Лат. Америка - 4, 4
САЗСТ 31,7 7,4
ЄС 21,8 10,7
Азія 17,4 10,5
Весь імпорт 100 8,5
З 1 січня 1999 р. – з початком 5-літньої програми – ефективний імпортний тариф склав 7,7%.
У свою чергу чилійський експорт у країни майбутньої МАЗСТ і ЄС завдяки угодам про вільну торгівлю обкладається середньою ставкою в 2,7% (замість 7%).
За розрахунками чилійських економістів, сукупний ефект для економіки Чилі від угод про вільну торгівлю із САЗСТ, Меркосур, іншими країнами Південної Америки і ЄС, а також програми однобічного зниження імпортного тарифу до 6% складе 5,7% ВВП.
Стабільність економічної ситуації в країні, стабільність зовнішньоторговельної політики уряду визначили в чималому ступені інтенсивне розширення експорту в останні два десятиліття. У 1970-1996р. номенклатура товарів, що вивозяться за рубіж, збільшилася з 64 до 8167 найменувань, кількість компаній, що експортують — з 193 до 2714, число країн, у які направляється чилійський експорт —з 50 до 195, розміри експорту виросли з 1,1 до 13,5 млрд.доларів [8].
Слід зазначити ще одну важливу тенденцію в чилійському експорті. Протягом останніх десятиліть країна перетворилася в один з найбільш великих продавців зброї і бойової техніки, і разом із Бразилією й Аргентиною вона є в Латинській Америці безсумнівним лідером у цій галузі [5, c.313], [13].
Чилі є постійним імпортером України. З неї завозяться сільгосппродукти, морепродукти, вина, масла. У Чилі йде продукція металургії, машинобудування.
Інші цікаві матеріали
Париж, його історія, культура та суспільство
Метою
роботи є історичний розгляд міста Парижа, його сучасний стан та прогнози на
майбутнє.
Згідно
мети, було поставлено наступні завдання:
проаналізувати
історичний розвиток Парижу;
дослідити
сучасний стан м ...
Геоекоінформаційна система екологічного моніторингу та кодування екологічної інформації
Застосування нових інформаційних технологій для
складання, аналізу і інтерпретації тематичних карт стало повсякденною
необхідністю. Довгий час розвиток технології тематичної картографії і
прогнозування природних і техно ...
Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації
життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню
умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...