Ось тут бували знаменитості

Про відвідини цього краю Шевченком писали Д.Косарик, Є. Кирилюк. Місцевий краєзнавець Павло Богуш . Тарасу Шевченку, безумовно, запали в душу тутешні околиці. „По берегам Днепра, - захоплено писав поет, - вы не пройдете и пол версты поля, не украшенной высокой могилой, а иногда и десятком могил… Что же говорят пытливому потомку эти частые темные могилы на берегу Днепра? Они говорят о рабстве и свободе… Моя прекрасная, могучая, вольнолюбивая Украина туго начиняла своим вольным и вражьим трупом неисчислимые огромные курганы.

Она своей славы на поталу не давала, ворога-деспота под ноги топтала и – свободная, нерастленная – умирала. Вот что значит могилы».

Дійсно, Шевченка вабили місця й пам’ятки, зв’язані з історією запорізького козацтва. Це про тутешні околиці Микола Гоголь писав: „Вот то гнездо, откуда вылетают все те гордые и крепкие, как львы! Вот откуда разливается воля и казачество на всю Украину!»

Шевченко міг сюди їхати на поштових або на приватній найманій підводі (ще з 1782 року – як відмічає географ Зуєв – у Нікополі були „наймані ямщики”). Влітку 1843 року відвідав Шевченко тутешні історичні місця, серед зелених садків, луків і плавнів, де були ще живі запорожці.

Наприкінці ХІХ ст. до Грушівки приїздили І.Ю.Рєпін та В.О.Сєров. „Влітку 1880 року Рєпін виїхав на Україну, аби зібрати матеріал для задуманої картини про запорожців, що пишуть листа турецькому султанові. Він змалку чув про того листа. І ось нагода. У мандрівку Рєпін брав з собою юного Сєрова. Збиралися довго. Вчений-історик Костомаров підказав, які місця слід обстежити, де побувати, щоб мати про запорожців правильну уяву. Бо тільки в цих краях можна було знайти людей – прямих нащадків Сірка та його побратимів, побачити зброю тих часів, почути далекий відгук минулих битв.

Мандрівка тривала півтора місяця. Художники жили у с. Покровському та місці Нової Січі. Звідти вони приїздили до Грушівки. Рєпін малював те, що могло знадобитися в картині про запорожців, отже – вибірково, а Сєров малював усе підряд. Вони відвідали чи не кожне місце, де колись стояла Запорізька Січ . розпитували про неї людей, слухали перекази, легенди.

Місцеві жителі, полишаючи роботу, ходили слідом за чужинцями, що ховали обличчя від сонця під крислатими солом’яними капелюхами. Людей хвилювало те, що на картоні, наче в дзеркалі, з’являлися точнісінько такі люди, як у житті. Самі глядачі остерігалися потрапляти на картон .” (С.А Венгловський. І.Рєпін, ст. 105).

Старанно вивчаючи життя і побут українського селянства, Рєпін пише низку картин „Церква у Грушівці”, „Внутрішній вид української хати” та ін.

Поверталися художники в Москву перевантажені ескізами, етюдами, новими задумами. Учень Сєров думав про академію, вчитель – про запорожців, пам’ять, про яких народ дбайливо береже як про своїх захисників од панського й турецького поневолення.

У 1953 році Грушівку відвідав видатний український письменник-етнограф друг Т.Г. Шевченка Афанасьєв-Чужинський. Він старанно вивчав життя і побут українського селянства, звичаї і обряди цієї місцевості.

Чимало культурних подій відбулось у цьому селі і пізніше – і першому і другому десятиріччі ХХ ст. У 1910 році Грушівку відвідав російський географ Семенов-Тяньшанський. В географічному описі Росії (т.14 „Новоросія і Крим”) є слідуючи відомості: „ .разъезд Грушевка заимствовавший свое название у волостного села Грушевка, расположенного от него верстах в пяти при Базавлуке и почтовом тракте из Никополя в Берислав. В селе свыше 4000 жителей, церковь, школа, несколько лавок, еженедельные ярмарки и базары. В районе Грушевки находится обширное имение великого князя Михаила Николаевича Романова. Всей земли в имении 75000 десятин, принадлежащих территории Херсонской, Таврической и Екатеринославской губерниям. Полевое хозяйство ведется обширных размеров. В имении существует конный завод полукровных арабских и английских лошадей, содержится большое стадо меринов, разводится рогатый скот семинтальной и украинской пород и пр. Здесь должно быть отличное обширное плавневое хозяйство с большим древесным питомником. В имении работает винокуренный завод на 120000 ведер и мукомольная мельница, а также кирпично-черепичный заводы.

Інші цікаві матеріали

Житлово-комунальне господарство
Галузь соціальної сфери, яка займається обслуговуванням житлового фонду. Благоустрій житлового фонду дуже неоднорідний.[8]. Розвиток житлово-комунальної сфери спрямований на удосконалення системи управління, проведення економ ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...