Село на початку ХХ століття

У 1900 році розпочалось будівництво залізничної колії Кривий Ріг – Донбас, яка проходила через Нікопольський марганцеворудний басейн. Біля Грушівки, через річку Базавлук, було побудовано залізничний міст.

Політична незрілість селянських мас, насичених революційними ідеями, сприяла на той час виступам проти царського уряду. З метою загального повстання і повалення самодержавства, у села для агітації направлені студенти з м. Херсона. Студент сільськогосподарського училища А.Крамаренко закликав грушівців відбирати землі у поміщиків. Так, у листопаді 1905 р. селяни на сільській сходці обговорювали свої вимоги до головного керуючого грушівської економії фон Гарніера з питань здачі в оренду землі, повернення штрафних грошей за останні десять років в розмірі 17000 крб. та ін. В результаті керуючий фон Гарніер, староста Хома Вовк та писар Ігнащев були переобрані. Для придушення селянських виступів царський уряд кинув війська в Григорівську економію. В Грушівці стали козаки 33 Донського козацького полку, що призвело до сутичок між селянами і козаками

Царський уряд розумів, що самими репресіями неможливо покінчити з революційним рухом селян. На селі почали впроваджувати так зване куркульство. В листопаді 1906 року Столипін видав указ, який дозволяв виділення селян із сільської общини на хутори. Це давало змогу кожному господареві взяти наділ землі в особисте користування і відокремитись на хуторі. При цьому поміщицька земля залишалась недоторканою. Такі дії, безумовно. Приводили до розшарування селян. В роки столипінського правління, царський уряд покладав великі надії на переселення селян до Сибіру, Уралу, Алтаю. Декілька сімей з грушівської економії переселилися в ці райони. Вже у 1906 – 1907 рр. в селах Грушівка і Кут нараховувалось 363 господарства, населення становило 2769 чоловіків, 2753 жінок – всього 5542 чоловік. Сільська община володіла 5068 десятинами землі. Налічувалось 1512 коней, 2 воли, 927 корів, 130 плугів, 235 букарів, 169 жаток, 3 молотарки, 309 віялок.

У двокласному училищі навчалось 116 учнів, працювало 9 вчителів, у церковно-приходському – 173 учня і 4 вчителя.

У 1913 р. грушівська волость мала площу 22400 десятин, 215 квадратних верств, населення – 9677 чоловік. В сільській лікарні працював тільки один лікар і фельдшер, котрі обслуговували населення декількох сіл. Влітку, 1910 р. в Грушівці поширилась епідемія холери. Перебуваючи в гостях своєї тітки, медсестри місцевої лікарні, студент-медик Всеволод Малиновський, одразу включився в боротьбу з холерою. Він врятував життя багатьом селянам, а сам захворівши смертельним недугом, помер. Вдячні грушівці з почестями поховали студента-лікаря і спорудили на його могилі пам’ятник у вигляді могутнього дерева з обрубаними гілками. На гранітній плиті викарбувані слова: "Всеволод Малиновськй студент-медик, помер от холери, заразившись при оказании помощи 26 июня 1910 года". Нижче рядки вірша:

"Не говори: "забыл он осторожность",

Он будет сам судьбы своей виной.

Не хуже нас он видел невозможность

Служить добру, не жертвуя собой".

І нині цей пам’ятник знаходиться на старому цвинтарі у сел. Ленінське. Мешканці села доглядають могилу молодого юнака.

Великі випробування випали на долю мешканців обох сіл у роки громадянської війни. Наприкінці березня 1918 року червоні бійці змушені були залишити ці села. Австро-німецькі окупанти та гетьманці чинили жорсткі розправи над селянами. Почалися насильства, грабунки, вбивства. Окупанти вивозили до Німеччини зерно, сало, цукор, худобу.

Австро-німецьких інтервентів змінювали петлюрівці та Червона Армія. Села захоплювали частини Григор'єва, Денікіна і Врангеля.

"Громадянська війна – завжди страшне зло, спровоковане політиками, людьми, що стоять при владі. Не винятком була й громадянська війна на Україні, учасниками якої були сотні тисяч людей, що йшли за отаманами із зброєю у руках. Обмануті в своїх мріях, вони хотіли волі й кращого життя, а отримували кулю в серце й посмертне клеймо "бандитів" й "ворогів народу" (О.Мельник. Отаман. Григор’єв на Криворіжжі. "Саксагань" №2, 2002р.).

На початку травня 1919 року отаман Григор'єв підняв заколот, використавши важке становище Червоної Армії, яка вела бої за Донбас з денікінцями. Десятого травня григорівці захопили Кривий Ріг, а через день села Грушівку та Кут, де вчинили жорстоку розправу з інакомислячими. Григорівці захопили велику територію Херсонської та катеринославської губернії. На їх розгром було кинуто війська К.Ворошилова, П. Дибенка, О. Пархоменко. І вже 15 травня після звільнення Катеринославу відбувся наступ на П’ятихатки – Довгинцеве – Апостолове. У звіті штабу Армії Дибенка говорилось "Двадцять четвертого травня о 6 годині ранку нами в бою захоплено Базавлуцький міст (біля Грушівки). Банди Григор'єва розбіглися по селах. Настрій комуністичної роти і радянського батальйону чудовий. Двадцять п’ятого травня о 4 годині ранку бронепоїзд вирушив у напрямку Апостолове, пустивши вперед кінну розвідку. О 12 годині командування бронепоїздом було призначено О.Пархоменко і о 13 годині поїзд вийшов з Апостолового".

Інші цікаві матеріали

Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу – Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах ...

Туристично-рекреаційна галузь господарства
Існують оригінальні погляди на екологічний туризм як економічний процес, в якому рідкісні та естетично привабливі екосистеми продаються на міжнародному ринку для залучення в них відвідувачів; або як специфічний рин ...

Порівняння Чорного та Червоного морів
Кожне море є унікальним природним явищем. Саме тому актуальність роботи полягає у дослідженні та виявлені основних закономірностей генезису, еволюції, географії, схематизації основних відмінностей Чорного та Червоного мо ...