"Поема про море" О.Довженка

З метою повернути Дніпро, зросити степи безкрайні з їх вічною жадобою води, припинити вітри-суховії, у 1948 році почалося будівництво Каховського водоймища. Воно потребувало перенесення кількох сіл з берегів Дніпра, серед яких буди Грушівка і Кут. Збудоване у 1953 році село назвали Ленінським. Переселенню підлягало 678 дворів і все громадське господарство. Останнім свідком трагедії штучного моря став химерний українець Олександр Довженко, який опинився у самому вирі будівництва Каховсько-Кримського гідровузла. Довженко розуміє, що створення штучного моря ставити перед людьми ряд серйозних проблем. Так, воно принесе вологу, дасть світло, але є його води затоплять тисячі гектарів родючого чорнозему, знищить плавні – дніпровські ліси, пристановище птахів і звірів, сотні сіл змушені будуть переселитись на нові місця. І не так просто – зруйнувати стару грушу, на якій висіла колись твоя колиска, і зруйнувати хату, що гріла теплом ще твоїх предків. А колись мальовничі, зелені, привітні села чомусь перетворилися на нових місцях у довжелезні вулиці, обабіч яких витягнулись під ранжир однакові будинки. Не лежить серце до такого села. "Тисячі питань вихором охоплюють мене, тисячі питань кружляють над їхніми головами у завихреннях куряви" – читаємо в ліричному авторському відступі, що ними такий багатий сценарій (С.Л.Коба. Олександр Довженко. Київ. "Дніпро" 1979, с. 182).

Але хіба міг Довженко один перемогти велетенську руйнівну машину? Як справжній митець, О.Довженко безмежно любив свій народ, вихідцем із якого був сам. Тому доля рідного народу глибоко хвилювала Довженка як художника. На долю його батьків, як і всього українського народу, випало "багато прачу, темряви, жалю". Не минула трагедія український народ і в новітні часи. Вона виразилася у бездумних простих перетвореннях природи, від яких страждала не тільки екологія, а й духовність. Яскравим прикладом є слова письменника, сказані про Каховське море: "Нове наше море – нове наше горе".

Доля народу глибоко хвилювала письменника і він прагнув художнім словом полегшити її. Епізод насильного творення моря став для нього останнім боєм з чужинською напастю: митець залишив після себе тільки те, що йому дозволили – ідею кінофільму (сценарій) і своє пророчисте свідчення – Щоденник.

" .І ще одна хвилююча зустріч буквально збудоражила всього мене, як то кажуть, до краю. Сьогодні я отримав деяке ствердження однієї своєї старої таємної здогадки.

Я думав влітку ще в Москві, і особливо тут, в Каховці, і головним чином у Грушевському і Куті, а також пропливаючи пароплавом по Дніпру. Чи все так? Ну. Добре, Каховську станцію і водоймище – море я розумію, визнаю повністю і люблю. Ся споруда варта всіх жертв – і зруйнування сіл, і затоплення плавнів, і всіх найдорожчих трудів нашого народу. Чому? Тому, що воно породжує Південний життєдайний канал. Се зрошення, обводнення, се життя і благополуччя наших степів. Воно абсолютно прогресивне. Ця гребля повинна затопити 3000 домів серця України. Чи потрібна вона? Чи так вже необхідна? Для чого вона? Для постачання запорізьких турбін? А може, плюнути нам на ці турбіни, на сії вісім тощих фараонових корів? Чи не надто дорого обійдуться сії запорізькі їхні кіловати? Можливо, ми далі обійдемося невеличкими греблями для підтримання нормального судноплавства і в великій мірі для енергії?

Адже людство вступило в нову енергійну еру! І яку! Оволодіння термоядерною енергією робить нас всемогутніми володарями всієї Сонячної системи, а не лише Землі!

"Поема про море" О.Довженка – твір сміливий новаторський, він по праву ввійшов до скарбниці вітчизняної культури. Довженко поспішав зафіксувати на плівку панораму Каховського будівництва, яке швидка набирало обрисів завершеної будови. Хронікери-оператори знімали для майбутньої кінострічки перекриття Дніпра, затоплення котловану та ін. Сам режисер до появи кінофільму не дожив. На шістдесят третьому році життя його серце перестало битися. "Поема про море" вийшла на екрани через три роки. Перенесла сценарій на кіноплівку Ю.Солнцева.

Інші цікаві матеріали

На землі на рідній
Існує наука про географічні назви – топоніміка. Саме вона дозволяє пояснити не тільки смисл назви мого села, а й встановити віхи його історії. Нині, коли небувало зріс інтерес громадськості до історичних знань, як нікол ...

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Планування та організація виконання комплексу топографо- геодезичних робіт на Новодністровському обєкті
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території м.Новодністровськ Черні ...