Між І та ІІ світовими війнами

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

Значні адміністративно-територіальні зміни принесла Тернопільщині Перша світова війна. Як відомо, вона почалася 1 серпня 1914 року, а вже у серпні-вересні російські війська окупували землі краю. У кінці року на зайнятій території було утворене військове генерал-губернаторство Галичини, до складу якого увійшла і новоутворена Тернопільська губернія, котру поділили па повіти з центрами у Бережанах, Борщові, Богородчанах, Гусятині, Збаражі, Заліщиках, Скалаті, Підгайцях, Тернополі, Чорткові з прилученням Калуського, СтанІславського (нині Івано-Франківськ) і Тлумацького повітів. Низовою адміністративною ланкою стали гміни.

Однак так було недовго, бо почали наступати австро-німецькі війська і територія, зайнята Росією від червня 1915 року до червня 1916 року в краї, який входив до створеного генерал-губернаторства, обмежилася кількома східними повітами Тернопільської губернії.

У травні-червні 1916 року, в результаті відомого прориву російських військ генерала Брусилова, "старша сестра" знову окупувала частину Східної Галичини і Буковини. Негайно створилося "Воєнне генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни" у складі Тернопільської і Чернівецької губерній. У нашому краї західний кордон губернії на липень 1917 року проходив за лінією Зборів - Козова -Підгайці - Монастириська - Коропець.

У серпні 19І7 року, внаслідок нового австро-німецького наступу, російські війська були відтіснені аж за Збруч, проте з осені 1917-го і до лютого 1918 років їм вдалося утримувати частину Збаразького, Гусятинського, Борщівського і Скалатського повітів.

У серпні 19І7 року, внаслідок нового австро-німецького наступу, російські війська були відтіснені аж за Збруч, проте з осені 1917-го і до лютого 1918 років їм вдалося утримувати частину Збаразького, Гусятинського, Борщі вського і Скалатського повітів.

Фактично з осені 1917 року російське Галицьке-Буковинське генерал-губернаторство, як і Тернопільська губернія, не існували, проте адміністративно-управлінські органи формально збереглися аж до квітня 1918 року.

ПЕРІОД ЗУНР

Після розпаду Австро-Угорщини, а точніше 19 жовтня 1918 року, Українська національна рада у Львові проголосила створення на наших землях незалежної Української держави. Після "Листопадового зриву", коли стало реальним встановлення української влади, ця держава дістала офіційну назву - Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). 13 листопада був прийнятий "Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії", за яким визначено й адміністративно-територіальний поділ. На його основі створили Львівське, Станіславське і Тернопільське воєводства. Тернопільське було поділене на чотири військові округи, які ділилися на повіти.

До Тернопільського воєводства тоді входили округи:

Золочівський - з повітами Золочів, Броди, Зборів, Кам'янка Струмилова і Радехів; Бережанський - Бережанський, Бібрківський, Перемишлянський, Підгаєцький і Рогатинський повіти; Тернопільський - Тернопільський, Збаразький, Скадатський і Теребовлянський повіти; Чортківський - Чортківський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський і Заліщицький повіти. Після захоплення Львова поляками вищі органи державної влади ЗУНР переїхали до Тернополя, який з 22 листопада до ЗО грудня 1918 року став столицею республіки. Після Акту злуки, котрий відбувся 22 січня 1919 року в Києві, ЗУНР формально стала Західною областю УНР (ЗО УНР), але фактичного об'єднання через військові дії так і не відбулося.

Інші цікаві матеріали

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...

Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...

Культурно-освітній комплекс
Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 ...