Об'єкти туристичної зацікавленості Тернопільської області

Русилівські водоспади. Гідрологічна пам’ятка знаходиться біля с. Русилів у глибокій долині-ущелині на березі ріки Стрипи. Тут невеликий потік, стікаючи по скелястих уступах червоного кольору, утворює мальовничий каскад водоспадів, що тягнеться близько 1км. Найбільші з них – висотою близько 8-10м.

Коропець. Містечко на березі річки Дністер. Відоме з ХV ст., як власність магнатів Бучацьких, пізніше Потоцьких, Мисловських, Бадені. У ХІХст. Мисловські звели у класичному стилі, а на початку ХХ ст. Бадені перебудували у неоренесансовому стилі гарний палац. Ім’я архітектора невідоме, але припускається, що це був хтось із віденських або львівських архітекторів. Палац оригінальний своїм високим куполом над бальним залом. Одночасно з палацом, тут же було закладено великий (близько 200 га) парк зі ставками, оранжереєю, теплицями та містками через протікаючі через парк річечками – Млинівку та Коропчик. Проектантом парку був відомий у Галичині садівник Röhring, засновник Стрийського парку у Львові.

Червоногород. Одне із найдавніших поселень Тернопільщини. На карті області тепер немає такої географічної назви, вона існувала до середини ХХст. Місцевість знаходиться у складеному червоноколірними пісковиками глибокому мальовничому каньйоні річки Джурин, що і дало назву місцевості і справді вражає своїми масштабами, красою і величчю. Каньйон майже довкола наче амфітеатр оточує високий пагорб, розташований у його долині. А на вершині пагорба, наче з казки постає в усій красі замок ХVІІ ст., перебудований у ХІХ ст. на палац, але який дійшов до нашого часу у вигляді руїн. Біля замку знаходиться Червоногородський водоспад – найбільший на Поділлі – висотою 16м, який є гідрологічною пам’яткою. На берегах каньйону знаходиться нововідкрита печера "Джуринська", а у лісі в урочищі Пустельня – печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води. Червоногород знаходиться за 7 км від Дністра і є прекрасним місцем для відвідування під час водних, пішохідних чи велоподорожей, для відпочинку у будь-яку пору року.

Чортків. Районний центр, друге за величиною місто Тернопільської області (після Тернополя). Перші відомості про місто зустрічаються з 1522 року, як власність Юрія Чартковського, відтак переходило до інших власників – Синявських, Гольських, Потоцьких. У ХVІ ст. Станіславом Гольським будується замок, руїни якого збереглися дотепер. Цікавий комплекс історико-архітектурних споруд міста, серед яких яскраво виділяється Домініканський костел ХVІІ ст. колишнього монастиря у центрі міста, оточений колись високими оборонними стінами з бійницями. Перебудований на початку ХХст. в так званому галицько-надвіслянському стилі за проектом видатного польського архітектора, професора Краківського університету Сас-Зибжицького. В храмі знаходиться копія відомої Чортківської Богоматері, ікони, яку дуже шанували свого часу. Припускають, що між чортківським замком і костьолом існує підземний хід під р. Серет, який використовувався під час нападів на місто татарською ордою. В 1663 р. тут побували польські королі Ян Казимир, а в 1683 р. Ян Собеський ІІІ. У Чорткові варто оглянути чудові зразки традиційного дерев’яного церковного будівництва на Поділлі та Прикарпатті – Успенську і Вознесенську церкви – пам’ятки архітектури ХVІІ і ХVІІІ століть, відповідно. Остання церква, крім того, будована без жодного цвяха. На початку ХХ ст. збудовано міську ратушу, стиль якої характерний для середньовічної Європи кінця ХIV - поч. ХVІІІ ст. Вона має шпилясту вежу із старим годинником швейцарської фірми "Aosta". У торгових рядах ринку відбувалися щоденні, щотижневі та річні ярмарки, на які з’їжджались купці з різних міст Галичини, Буковини, Закарпаття, Німеччини, Росії, Туреччини, Румунії, Болгарії, Греції, Іспанії. У місті від ХVІІ ст. проживала громада євреїв. Вона мала свої культові споруди – Головну і Нову синагоги. Неподалік від Чорткова між селами Синякове й Угринь, на досить високому мальовничому березі р. Серет збереглась невелика ділянка з гравітаційними складками ясно-сірих пісковиків, котрі є геологічною пам’яткою.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Характеристика Нової Зеландії
Нова Зеландія - найкрасивіша країна світу. Цей дивовижний оазис райського життя розташований в південно-західній частині Тихого океану, на двох чудових островах - Південному та Північному, розділених протокою Кука, а так ...