Актуальні проблеми географічного кубійовичезнавства

Геокультурні проблеми: процеси ноосферизації української нації, зміна типу матеріальної культури українства із аграрного та індустріального на постіндустріальний та інформаційний; звуження (розширення) сфер впливу української мови і української культури; деколонізація України і вестернізація; релігійні конфесії і міжконфесійні стосунки; регіональна культурна та конфесійна політика тощо.

Геосоціальні проблеми: формування національної еліти, соціальна стратифікація українського суспільства, розподіл багатства і бідності між регіонами і соціальними групами; соціальні аспекти деурбанізації і вимирання села; злочинність, її омолодження та інтернаціоналізація; наркоманія; проблеми молоді, соціальний захист населення; регіональна соціальна політика в Україні.

Геоекономічні проблеми: формування і реструктуризація національного комплексу України; розв'язання паливно-енергетичної, продовольчої, сировинної та ін. економічних проблем; Україна у світовій, євразійській та європейській економічній системах і у глобалізаційних економічних процесах; на міжнародних транспортно-економічних комунікаціях; інтеграція України у європейські економічні структури; Україна у Чорноморському економічному співробітництві; Україна в її економічних відносинах з сусідами першого і другого порядку; реґіональна економічна політика тощо.

Геополітичні проблеми: зміна геополітичного положення України після проголошення її держа-вної незалежності (1991 р.); Україна на політичній карті Європи і Євразії; Україна і НАТО; місце України у глобальних геополітичних концепціях і доктринах; геополітична доктрина Міжмор’я; військово-промисловий комплекс України і політичні проблеми конверсії та роззброєння; електоральна географія України; демократизація українського суспільства; радикалізація суспільства у зв’язку із системною його кризою; державно-територіальний політико-адміністративний устрій та ін.

Однією з надзвичайно актуальних у географічному українознавстві є проблема історії розвитку національної географічної науки. Вона може розв'язуватись спільно з історичною наукою. Тут дуже важливо є розкрити історію формування української національної географії в контексті світової і європейської науки, здійснити наукову періодизацію цього розвитку; внесок українських вчених у розвиток вітчизняної і світової географічної науки; рецепція (відображення) України, її географії у джерелах європейських та інших вчених, мандрівників, дипломатів, місіонерів тощо.

Звичайно, усі названі проблеми входять і до географічного кубійовичезнавства. Однак у сучасних умовах слід особливу увагу зосередити на двох корінних проблемах. Це проблема політичної географії і геополітики України і проблема демогеографії нашої держави в цілому і в її окремих реґіонах (відомо, що Володимир Кубійович написав низку статей з питань демо- і етнографії окремих українських земель [1, с. 153-189, 247-296].

У першій проблемі надзвичайно актуальним є питання політико-географічного положення України. Багато географів, починаючи від Ф.Ратцеля, вважають це питання суттєвим для землезнавчого, особливо політико-географічного вивчення країни. При вивченні географічного положення особливу увагу слід звертати на те, чи є країна об'єктом чи суб'єктом міжнародних стосунків, який вплив на її розвиток має розташування на незамерзаючих морях, на міжнародних торговельних шляхах, поблизу вогнищ війни і міждержавного напруження, аґресивних сусідів. У минулому С.Рудницький і В. Кубійович наголошували на впливі природно- і культурно-географічного положення. Так, Володимир Кубійович вважав, що "Україна відрізняється від інших країн Східної Європи передусім своїм географічним положенням над останньою віткою Середземного моря і завдяки цьому положенню вона є мостом поміж Східною Європою і середземноморськими країнами" [3, с.3]. І ще, точніше: "українська етнографічна територія (це писалося, коли не було самостійної держави. — О.Ш.) лежить у південній частині Східної Європи — на північних берегах Чорного і Озівського моря, на границі нерозчленованої Східної Європи й останньої відноги теплого Середземного моря, на границі Східної Європи й Передньої Азії" [4, с.410]. Як і С.Рудницький, В.Кубійович підкреслював межовість положення України між Заходом і Сходом, її розташування на перехресті великих шляхів, які приносили не раз їй багато користі, але ще більше лиха.

У наш час, коли Україна стала суб'єктом міжнародного права, до її географічного положення слід підходити з новими мірками. Зокрема, корінним чином змінилося її політико-географічне, геополітичне і геостратегічне положення. Тепер Україну слід розглядати у системі країн Європи і Євразії — передусім її сусідське (сусіди першого і другого порядків), реґіональне (континентальне) і навіть глобальне положення через призму її політичних, культурних, соціальних та економічних інтересів. Наприклад, економічні, зокрема енергетичні інтереси України, вимагають зосередження уваги на південно-східному її геостратегічному напрямі — Близькому, Середньому Сході, Кавказі, Центральній Азії тощо. Цей азіатський напрям дасть можливість "завоювати" і нові ринки збуту для українських промислових і сільськогосподарських товарів. Специфічними стають довготривалі європейські інтереси України. Внаслідок цих та інших змін у географічному розподілі стратегічних інтересів категорія положення держави починає трактуватися як багатовимірний феномен, що формує своєрідну систему координат, які визначають загальні особливості функціонування держави у сусідському, реґіональному та світовому геопросторі. Таким чином, досліджуючи географічне положення України з позицій її геостратегії і функціонування держави у реґіональних і глобальних просторах, ми розвиваємо кубійовичезнавство на початку третього тисячоліття.

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Київської області
Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Для неї, як для інтелектуальної одиниці всесвіту, дуже важливо знати ці явища, адже саме вони, в ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Дослідження яружно-балочного рельєфу Кривбасу як одного з елементів знань про природу рідного краю на заняттях географічного гуртка
Однією з базових складових частин географічної освіти є знання про найближче географічне оточення – природу рідного краю. Найбільш ефективному і поглибленому засвоєнню краєзнавчого матеріалу сприяє активне самостійне до ...