Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень

Першою геологічною картою для Волино-Поділля була карта С.Сташица (1806), незабаром появились і детальніші карти Ф.Дюбуа де Монпере (1831) та Б.Бледе (1842).

М.Барбот-де-Марні (1867) розчленував крейдові відклади на 4 горизонти, а у 1884 р. Е.Дуніковський виділив на Поділлі сеноманські глауконітові піски, а вище лежачі мергелі з кременями відніс до туронського і сенонського ярусів. К.Д.Глінка (1896) в монографії про глауконіт вказує на його наявність у крейдових відкладах Поділля. Крейдові відклади у той час вивчали також С.Заренчний (1874), А.Альт (1887), І.Сінцов (1882), П.Армашевський (1882), Г.Радкевич (1891, 1897, 1898). Ще 1849 р. Р.Мурчісон розчленував третинні товщі України на еоцен, міоцен і пліоцен. У 1865 р. М.Барбот-де-Марні ділить третинні відклади на верстви за літологічними ознаками. У 1893 р. вийшла монографія Н.А.Соколова, в якій подана схема розчленування палеогену. У західних областях України роботи від Геологічного комітету тривалий час проводять В.Д.Ласкарєв, В.І.Лучицький, П.А.Тутковський.

Кристалічні породи Поділля у різний час в XIX ст. вивчались А.А.Андржейовським (1823, 1830, 1850), Е.Ейхвальдом (1829, 1830), К.М.Феофілактовим (1851), І.Яковицьким (1827, 1830), В.І.Блюмелем (1871), А.Є.Лагоріо (1889, 1890), М.М.Соболєвим (1891, 1892) та ін. Так, В.І.Блюмель детально описав пеліканітовий граніт Поділля, визначив умови його генези; М.М.Соболєв дає хіміко-мінералогічний опис магматичних порід з-під Гнівані та Бернашівки, Вінниці, Сказинців та Буші, виділяє їх різновиди. У 1881 р. П.Я.Армашевським вперше було описане буре вугілля. Вогнетривкі глини характеризуються в роботі П.Міклашевського (1881). Опис будівельних матеріалів краю знаходимо у публікаціях П.А.Тутковського (1893, 1894, 1896, 1898) та В.М.Чирвінського (1916).

Таким чином, у першій половині XIX ст. були закладені основи стратиграфії регіону, почалось систематичне геологічне картування території з використанням палеонтологічного методу та методу маркуючих горизонтів. У другій половині століття геологічні дослідження інтенсифікувались. Вони проводились членами наукових товариств, викладачами навчальних закладів, а з середини 80-х років – геологами новоствореного Геологічного комітету. З 80-х років XIX ст. на теренах Галичини, у тім числі й нинішньої Тернопільської області, розпочались роботи з геологічного знімання у масштабі 1:75000. Роботи здійснювали польські геологи А.Ломницький та В.Тейсейре. Результати знімання знайшли своє відображення у видаваному впродовж низки літ Геологічному атласі Галичини (1895-1912 р.р.).

Велике значення для розуміння основних закономірностей геологічної структури Поділля мала праця В.Ласкарєва по складанню 17-го листа Геологічної карти Європейської частини Російської імперії (1914). Робота стала відправним пунктом для дослідження окремих геологічних утворень регіону. У першій половині XX ст. кристалічні породи Поділля вивчались цілою когортою дослідників: І.Р.Кобецьким (1912), В.О.Сельським (1912), В.Ю.Тарасенком (1913), В.І.Лучицьким (1922), М.І.Безбородьком (1923-1931), В.О.Краківським (1917, 1919, 1922, 1924), А.М.Козловською (1924, 1926, 1928), П.І.Лєбєдєвим (1934), Л.І.Ткачуком (1936,1937), Р.І.Сіроштаном (1950) та ін. В.І.Лучицький у 1922 році виділяє породи, подібні до чарнокітового комплексу Індії і пропонує називати їх чарнокітами. Дуже вагомий внесок у вивчення магматичних порід краю належить М.І.Безбородьку, який детально вивчав чарнокіти, мігматити (гранатовий мігматит названий Безбородьком вінницитом), процеси їх генези, корисні копалини, пов’язані з кристалічними породами. Детальну мінералого-петрографічну характеристику кристалічних порід з околиць Немирова знаходимо у статті А.М.Козловської (1928). У 1936-1937 р.р. основні та ультраосновні породи Побужжя характеризує Л.І.Ткачук. З робіт, присвячених вивченню кристалічних порід у другій половині минулого віку, слід відмітити монографію Е.Б.Налівкіної, присвячену характеристиці та генезі чарнокітів. В роботах Л.І.Ткачука (1947), Л.І.Ткачука і Р.І.Сіроштана (1958) зроблена спроба узагальнення результатів вивчення кристалічних порід регіону. У двох монографічних роботах О.І.Слензака (1958, 1960) досліджується петрогенеза чарнокітового комплексу Подністров’я, наводиться докладна хіміко-мінералогічна характеристика порід. Окрім цього, кристалічні породи Поділля у різні роки вивчалися С.П.Родіоновим (1958), А.А.Чумаковим (1955), А.А.Чумаковим і П.М.Сухаревичем (1956), Д.П.Бобровником (1947-1957), В.П.Костюком (1951,1953), К.Ф.Сидоренком (1960, 1961, 1964), В.Д.Хмаруком (1957), О.М.Ушаковою (1958, 1959, 1960), М.М.Кононовою (1966, 1967), І.Б.Щербаковим (1961, 1962, 1963, 1965, 1966), Ю.М.Мельником (1965) та ін.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Рекреаційні ресурси України
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...

Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне значення
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: ...