Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень

Літологію давньопалеозойських відкладів Поділля вивчали також С.С.Восанчук (1955, 1956), М.Ф.Стащук (1938), В.П.Курочка (1955, 1957, 1959), А.В.Копеліович (1938, 1960, 1961, 1962), О.Н.Вознесенська (1956), О.В.Крашенинникова (1956, 1962), зокрема характеристику венду подають П.Д.Букатчук (1988), В.А.Великанов, Є.А.Асєєва, М.А.Федонкін (1983). Юрські відклади долини Дністра вперше були охарактеризовані Є.Дуніковським у 1881 році. У 1922 році їх вивчав, зокрема, встановлював вік, І.Семирадський. Проте ґрунтовні дослідження порід цього віку розпочались уже в повоєнний час. Ціла серія публікацій, присвячена породам юри у Подністров’ї, з’являється у 50-х роках: О.М.Анастасьєва і Є.Є.Мігачова (1956), О.М.Анастасьєва (1957), В.Я.Добриніна (1961), В.Ю.Первакова (1959), В.І.Славін (1956, 1958), Я.М.Сандлер та Г.П.Ворона (1955), В.М.Утробін (1956), О.М.Анастасьєва (1958). Я.М.Сандлер у 1962 році захистив кандидатську дисертацію по юрських відкладах волино-подільської окраїни Руської платформи.

Перші узагальнення про відклади крейдової системи на Поділлі знаходимо в Атласі геологічному Галичини, а також в роботі В.Д.Ласкарєва (1914). Пізніше важливе значення для пізнання крейдових відкладів, зокрема, сеноманських, мали дослідження у 1925-1927 роках території долини Дністра та його лівих допливів від Золотої Липи до Збруча Б.Кокошинською (1928, 1929, 1931). Вивчалась фауна сеноману, виділялись фації сеноманських порід. Детальний опис найхарактерніших відслонень крейдових відкладів, палеогеографію сеноману Поділля подано у монографії Р.Р.Виржиківського “Геологічна мапа України” (1933). Літологію крейдових відкладів Поділля вивчали також Л.В.Пустовалов і М.Ф.Смирнов (1928), Ю.М.Сеньковський (1961, 1962, 1963), Є.К.Лазаренко (1960), А.А.Ясінська (1964), Д.П.Бобровник та Г.В.Бойчук (1963), А.А.Ясінська та Ю.М.Сеньковський (1961) та ін. У 1968 році вийшла узагальнююча праця колективу авторів Інституту геології та геохімії горючих копалин АН УРСР “Стратиграфія та фауна крейдових відкладів заходу України” (С.І.Пастернак, В.І.Гаврилишин, В.А.Гинда, С.П.Коцюбинський, Ю.М.Сеньковський). У монографії на базі фауністичних визначень вперше розчленовуються відклади альбу, верхнього турону, коньяку, встановлюється межа між альбом і сеноманом, подано літологічний опис головних типів крейдових порід. В наступному році (1969) виходить з друку інша капітальна праця “Мінералогія Поділля” (Є.К.Лазаренко, Б.І.Сребродольський), у якій крейдові відклади детально охарактеризовані мінералогічно. Крейдовим відкладам Волино-Поділля присвячено ряд праць С.І.Пастернака (1953, 1954, 1955, 1956, 1957, 1959, 1961 та ін.). В роботах цього дослідника розглядається біостратиграфія крейдових відкладів Волино-Подільської плити – у 1959 р. виходить однойменна монографія, а у 1961 р. на цю ж тему автором була захищена докторська дисертація. Заслуговують уваги роботи Ю.М.Сеньковського, у яких подається мінералого-петрографічна характеристика альб-сеноманських утворень, розглядається генезис силіцитів та ряд інших питань.

Багато робіт присвячено корисним копалинам, пов’язаним з крейдовими відкладами. Так, ще у 1929-1930 р.р. Р.Р.Виржиківським опублікована низка статей про поширення окремих типів корисних копалин у сеномані Середнього Подністров’я. У цей же час (1931 р.) фосфоритоносні відклади у польській на той час частині Поділля вивчав А.Моравецький. Досліджувались околиці смт Мельниці-Подільської, с.Устя, м.м. Борщова та Заліщик. Помічені значні скупчення фосфоритів в бортах р. Нічлави біля с.Пилипче. Одиничні прояви фосфоритів описані в сеномані долини р.Серет між селами Городок та Більче-Золоте, а також на лівому березі Дністра поблизу села Добрівляни. Через два роки автор публікує невелику статтю, де описує знахідки фосфоритів в долині р.Стрипи поблизу сіл Нагірянка, Підзамочок, Рукомиш, Заривинці, Переволока, Старі Петликівці, Бобулинці, Зарваниця та ін. Роботи, пов’язані з вивченням фосфоритоносності Подільського регіону поновлюються аж у повоєнні роки і стосуються в основному дослідження мінералогічного та петрографічного складу фосфоритів. Л.Г.Ткачук у 1944 році на основі складеної ним карти прогнозу корисних копалин Подністров’я визначає перспективні площі поширення фосфоритів. У 60-их роках виходять друком три великі монографії, в яких проблема фосфоритоносності Поділля знаходить ґрунтовне висвітлення. Це роботи Д.Н.Коваленка, В.Г.Семенова “Фосфорити України” (1964), Є.К.Лазаренка і Б.І.Сребродольського “Мінералогія Поділля” (1969) та Є.К.Лазаренка і Д.Н.Коваленка “Агрономічні руди України” (1966). У 1969 році виходить також цікава стаття З.А.Черникової про фосфорити верхньої крейди Середнього Подністров’я. І, накінець, у 80-х роках з’являються роботи Ю.М.Сеньковського та А.Ю.Сеньковського [325, 326], в яких викладаються сучасні уявлення про геологічну будову та генезис фосфоритових покладів Волино-Поділля. Насамперед, це дисертаційна робота А.Ю.Сеньковського “Геология фосфоритов мела Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы” (1984), а також узагальнююча праця Ю.М.Сеньковського і В.В.Глушка “Фосфориты запада Украины” (1989). Деталізована характеристика вивчення фосфоритоносних відкладів та докладний перелік публікацій з даної тематики подані нами в роботах [62,63]. Глауконітові утворення крейдової системи розглядались у роботах Н.В.Піменової (1934), Є.К.Лазаренка і Л.М.Кудріна (1956), трепели і кремені – у працях С.І.Назаревича (1928, 1936), Р.Р.Виржиківського (1927), В.І.Лучицького (1927), Ф.О.Лисенка (1928), бентоніти – у С.І.Назаревича (1936).

Інші цікаві матеріали

Глобальні проблеми сучасності
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...

Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: біль ...

Паливні корисні копалини нафта, газ, вугілля, сланці,
Паливні корисні копалини – це природні та мінеральні речовини, які з достатнім економічним ефектом використовуються в техніці та народному господарстві для давання тепла та інших корисних речовин. Як відомо, в ...