Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень

Перші узагальнення матеріалів про кайнозойські відклади Поділля знаходимо у Геологічному атласі Галичини. Вагомий внесок у пізнання стратиграфії неогенових (в основному міоценових) відкладів Волино-Поділля вніс польський геолог В.Фрідберг (1921, 1924, 1933, 1936, 1937 та ін.) на основі вивчення фауни молюсків. Міоценові товщі Волино-Поділля В.Фрідберг поділив на три яруси: гельветський, тортонський і сарматський. Серед його робіт зустрічаємо і публікації про корисні копалини краю, зокрема, міоценові піски (1932). Питання стратиграфії і палеогеографії міоцену Волино-Полілля розглядаються у цей час також в роботах Я.Чарноцького (1933, 1935, 1936) та Я.Новака (1938). Останній у статті “Дністер і тортонські гіпси” робить палеогеографічні реконструкції часу утворення гіпсоносної товщі, приходить до висновку про одновіковість утворення літотамнієвих вапняків та гіпсів Подністров’я. Найдетальніший опис тортонських (баденських) і сарматських рифів Медоборів представила у свій час І.К.Королюк (1952). Біостратиграфію міоценових відкладів на початку 60-х років вивчав В.О.Горецький (1962, 1963, 1965), детальна мінералогічна та петрографічна характеристика алеврито-піщаних осадків північно-східної частини Волино-Подільської плити подається у роботах А.І.Шайнюк (1958, 1961, 1967), мінералогія бентонітових глин розглядається у роботі Ю.П.Пекуна (1956). У 1966 році виходить монографія Л.М.Кудріна, у якій розглядається схема стратиграфії верхньоеоценових та неогенових відкладів південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з врахуванням фацій та екологічного аналізу фауни, подані фаціальні карти окремих стратиграфічних горизонтів з прогнозом корисних копалин. Робота зіграла важливу роль, зокрема, у палеогеографічному осмисленні кайнозойської історії краю.

Четвертинним відкладам Поділля, зокрема, питанням їх стратиграфічного розчленування, морфології Галицького Поділля, лесовим товщам, неотектонічним процесам, палеолітичним стоянкам присвячені роботи Ю.Полянського, відомого західноукраїнського геолога і географа (1925, 1926, 1927, 1929, 1930, 1934, 1935 та ін.). Найбільш відома його монографія “Подільські етюди” вийшла у видавництві НТШ українською мовою у 1929 році. Робота має підзаголовок: “Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром”. Поділ лесової товщі, умови її поширення та залягання, опис малакофауни, знарядь праці древньої людини, які знайдені у лесах, зберігають своє значення і в наші дні. Лесові товщі вивчали також польські дослідники Ю.Токарський (1936, 1939) та Л.Савицький (1932, 1934); останній, правда, в основному у межах Волинської та Рівненської областей. З сучасних дослідників слід виділити праці А.Б.Богуцького (1963, 1966, 1969, 1970, 1974 та ін.), у яких окрім питань, присвячених вивченню лесових товщ, розглядаються також проблеми палеогеографії антропогену, генетичні типи четвертинних відкладів тощо, М.С.Демедюка (1966), Й.М.Свинка (1990, 2002 та ін.), І.Л.Соколовського (1958), М.О.Куниці (1966, 1974), М.Д.Орла (1976) та ін.

Дуже багато публікацій стосуються вивчення карстових процесів у неогенових вапняках та гіпсах Поділля. Не вдаючись детально у розгляд цього питання (див. статтю [68] ), перечислимо лише найвідоміших дослідників, які вивчали карст Поділля: Г.Ржечинський (1721), Г.Оссовський (1892), В.Лозинський (1907), В.Нехай (1931, 1933),І.Олексишин (1938), О.Д.Кучерук (1949, 1954, 1974, 1976), К.А.Татаринов (1961, 1962, 1965), І.М.Гуньовський (1963), О.О.Ломаєв (1963, 1964, 1970, 1972, 1979), А.Г.Чикишев (1969), В.М.Дублянський, О.Ломаєв (1980), А.Б.Климчук (1984, 1985), В.Н.Андрейчук (1986, 1987), В.М.Дублянський, Г. М.Дублянська (1993) та ін.

Загальні риси тектоніки Поділля були встановлені В.Д.Ласкарєвим у 1914 році. Пізніше окремі питання тектонічної будови регіону розглядались у роботах В.Тейсейре (1922), С.І.Назаревича (1928), А.Халубинської (1926, 1928), Є.Опокова (1925), А.Ціргоффера (1927), В.Зиха (1927, 1929), який виділив антиклінальні складки в палеозойських відкладах Тернопільщини, Д.Пясецького (1937), який показав успадкованість древніх форм поверхні фундаменту сучасним рельєфом на прикладі околиць м. Кременця, Л.Ф.Лунгерсгаузена (1938), який розглянув етапи розвитку Подільської платформи. Ціла низка робіт, в яких аналізуються тектонічні особливості регіону (у взаємозв’язку із суміжними територіями), появилась в останні десятиліття. Сюди можна зарахувати роботи Т.О.Знаменської (1976) про будову Товтрового кряжу, К.І.Геренчука (1960) про тектонічні закономірності в орографії та річковій сітці Руської рівнини, Л.М.Кудріна (1964), Т.Зіновенко (1986) про Балтійсько-Дністровську зону перикратонних опускань; праці, в яких досліджуються неотектонічні процеси регіону – І.Д.Гофштейна (1952, 1958, 1960, 1961, 1962, 1967), Й.М.Свинка (1964, 1968, 1969, 1973, 1974, 1998, 2001 та ін.), а також узагальнюючі роботи з тектонічної будови України, де детально розглядається структура регіону, етапи її формування – “Тектонічна схема України” (В.В.Глушко та ін., 1956), “Тектонічна схема Української РСР” (за ред. В.Г.Бондарчука, 1959), “Тектонічна схема Української РСР м-б 1:1000000” (за ред. В.Г.Бондарчука, 1976), “Тектоніка України” (за ред. С.С.Круглова, А.К.Ципка, 1988) та ін.

Інші цікаві матеріали

Історія гірництва в Україні
Гірництво, яке започаткувало історію техніки й справило суттєвий вплив на становлення людського суспільства, було невід’ємною складовою життєдіяльності племен, що з давніх часів населяли територію України. Як свідча ...

Природні енергоресурси та їх використання
Природа багата на енергоресурси. Їх раціональне використання дає можливість отримувати відносно дешеву електроенергію, яка є менш небезпечною, ніж, наприклад, атомне паливо і т.п. Однак, нераціональне і необачне викори ...

Комплекс топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 12000 для ведення кадастру на території м. Лужани
В даному курсовому проекті Розробляється планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території м. Лужани Чернівецької області. ...