Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень

У 1980-90-х роках наукові дослідження геологічної будови, корисних копалин, сучасних геолого-геоморфологічних процесів проводяться колективами геологічного та географічного факультетів Львівського університету, географічного та природничо-географічного факультетів Чернівецького та Вінницького університетів, Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, Українського науково-дослідного геолого-розвідувального інституту (Укр. НДГРІ), географічного факультету Тернопільського педуніверситету.

Значну роботу з вивчення та охорони мінеральних ресурсів регіону тепер здійснюють начальники відділів “Геоінформ” – В.М.Кітура на Тернопільщині, О.А.Радіонов на Хмельниччині, інженер-геолог головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації М.В.Попович, І.І.Українець – провідний спеціаліст Управління екобезпеки Вінницької області та ін. Опубліковано також декілька колективних праць, у яких узагальнено матеріали багаторічних досліджень природи Поділля. Так, у 1979 р. за ред. К.І.Геренчука вийшла “Природа Тернопільської області”, у 1980 р. – “Природа Хмельницької області”. У цих монографіях розділи “Геологічна будова і корисні копалини” написані Й.М.Свинком, “Четвертинні відклади – А.Б.Богуцьким”, “Підземні води” – О.Д.Штогрин.

Питання розширення мінерально-сировинної бази промисловості будівельних матеріалів України, в тому числі і Подільського регіону, розглядаються в колективній праці “Перспективи розвитку мінерально-сировинної бази промисловості будівельних матеріалів УРСР”, яка вийшла ще у 1976 р.

В останні роки мінеральні ресурси подільських областей досліджували Й.М.Свинко (1991, 2002), М.Я.Сивий (1995, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002,2003, 2004, 2005, 2006).

Висновки

У пізнанні геологічної будови, вивченні ресурсомістких відкладів та мінерально-сировинної бази краю умовно виділяємо три етапи.

На першому

(

початковому

)

етапі

, який охоплював XIX ст., були отримані орієнтовні уявлення про геологічну будову та мінерально-сировинні ресурси краю, відбувалось нагромадження фактичного матеріалу. Більш-менш деталізовані роботи проводились лише стосовно вивчення фосфоритів у зв’язку з початком їх експлуатації. Почались дослідження кристалічних порід щита, кременю, глауконіту, будівельного каміння, мінеральних вод.

На другому

(

довоєнному

)

етапі(до початку Другої світової війни) дослідження проводились в основному окремими науковцями (польськими, українськими, російськими) і стосувались поглибленого вивчення складу кристалічних порід, палеозойських, крейдових, неогенових та четвертинних товщ і пов’язаних з ними мінеральних ресурсів, встановлення головних рис стратиграфії та тектонічної будови регіону тощо.

Третій

(

повоєнний

)

етап

характеризується проведенням систематизованих досліджень геологічної будови та мінеральних ресурсів регіону спеціалізованими (геологознімальними, геологорозвідувальними, гідрогеологічними, геофізичними тощо) організаціями, колективами науково-дослідних установ та навчальних закладів. Як наслідок, складені різномасштабні геологічні та гідрогеологічні карти, відкриті численні родовища переважно будівельних матеріалів, а також прісних та мінеральних вод, агрохімічної сировини тощо, опублікована низка монографічних робіт, в яких узагальнюються відомості про стратиграфію, тектоніку, гідрогеологію, мінеральні ресурси краю.

Аналіз сучасного стану вивченості мінеральних ресурсів регіону дозволяє виокремити певні завдання та проблемні питання, вирішенню яких у близькій та середній перспективі повинні сприяти природничо-географічні дослідження.

1. Палеогеографічні реконструкції архейського часу обмежені фактичною відсутністю у складі цих найдавніших товщ осадових порід та органічних решток. Тому дослідження архейських магматично-метаморфогенних комплексів зосереджуються в основному на їх локалізації та вивченні мінералого-петрографічних особливостей. Пов’язується це, насамперед, з потребою виявлення промислових покладів облицювального каміння (габро, габро-норитів, лабрадоритів та ін.) у межах територій поширення комплексу основних та ультраосновних порід. Зокрема, потребують вивчення виявлені у Летичівському районі Хмельницької області дайки лабрадоритів – унікального облицювального каміння.

Інші цікаві матеріали

Торгівля
До соціальної сфери належать також торгівля (державна, кооперативна, приватна) і підприємства масового харчування. На їх розміщення впливають особливості розселення в районі [8]. Торгівля і масове харчування тісно пов'язані з ...

Економіко-географічна характеристика Республіки Індонезії
Назва "Індонезія" є складовим і походить від топоніма "Індія" (лат. Indus) В поєднанні з похідним від грецького слова "несос" (греч. нῆупт - острів), Буквально "Острівна Індія&q ...

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...