Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень

2. Детальних досліджень вимагають магматично-метаморфогенні утвори бердичівського комплексу нижнього протерозою, наприклад, апліт-пегматитові граніти як потенційна польовошпатова сировина; гранатвмісні граніти Слобідського, Іванівського, Соломирського, Володимирівського, Писарівського родовищ, а також гранатові мігматити (вінницити) Тиврівського району як можлива абразивна сировина.

Побудова деталізованих літолого-фаціальних (палеогеографічних) карт для окремих етапів пізньопротерозойської історії, зокрема, волинського та могилів-подільського часу дозволила б з необхідною достовірністю локалізувати площі поширення такої цінної агрохімічної сировини як сапоніти і фосфорити.

Рифейські і вендські відклади (поліська, валдайська та волинська серії) потенційно газоносні. Газовиділення, зафіксовані у деяких свердловинах з цих відкладів, дають підстави очікувати позитивних результатів у випадку проведення їх систематичного дослідження.

3. Невивченими щодо можливої нафтогазоносності залишаються і відклади кембрійської системи. Дослідження їх, як і пізньопротерозойських товщ, стримуються значними глибинами залягання (понад 1000 м), однак цілий ряд сприятливих чинників (газопрояви у свердловинах Бучач-1 та Перемишляни-1, наявність стратиграфічно екранованих пасток, оптимальні для збереження покладів вуглеводнів гідрогеологічні умови) переконують у необхідності продовження таких робіт.

Сказане стосується і поширених у Подністров’ї потужних силурійських і девонських товщ. Виявлені свердловинами силурійські біогермові пасма, які простягаються у західній та центральній частинах Тернопільської області (можливо і під Товтровою грядою), наявність у товщі органогенних вапняків низки морфоструктур неантиклінального типу, а також брахіантиклінальних складок у нижньопалеозойських відкладах свідчить про потребу проведення широких палеоландшафтних реконструкцій силурійських та девонських станів для даних територій, визначення структурно-геоморфологічних умов нагромадження та міграції вуглеводнів на наступних етапах геологічної історії.

Безперечно, необхідне різнопланове вивчення потужних товщ карбонатних порід силурійського віку, які поширені у Подністров’ї. Зокрема, залишається невирішеною проблема придатності силурійських вапняків для потреб цементної промисловості (поширені доломітизовані різновиди їх не відповідають необхідним технологічним вимогам) і необхідність у зв’язку з цим обгрунтованих прогнозів пошуку ділянок з кондиційними вапняками. Надійною основою для таких прогнозів можуть стати детальні палеогеографічні реконструкції стану осадконагромадження на даних територіях в окремі моменти силурійського періоду.

На даний час залишаються також нез’ясованими до кінця питання, пов’язані з генезою мінеральних вод типу збручанська Нафтуся, які розкриті свердловинами у багатьох місцях південно-східної Тернопільщини і південно-західної Хмельниччини і приурочені до силурійських відкладів. Позитивне вирішення проблеми дало б підстави для планування пошукових робіт цієї надзвичайно цінної мінеральної сировини.

4. Очевидно, повинні бути продовжені дослідницькі роботи, спрямовані на відтворення палеогеографічних умов формування фосфоритів середньоалбського віку (Худиківецько-Пилипчанський фосфоритопрояв), а також так званих зернистих фосфоритів нижнього сеноману, відкритих недавно у північно-західній частині регіону.

Залишаються фактично невивченими також верхньосеноманські крейдоподібні фосфатмісткі вапняки. Останні вважаються перспективними меліорантами комплексної дії і могли б стати у майбутньому альтернативою фосфоритовому борошну, яке донедавна поставлялося в Україну з Російської Федерації. Поклади таких порід відомі у Муровано-Куриловецькому та Могилів-Подільському районах відповідно Хмельницької і Вінницької областей.

5. Після робіт Л.М.Кудріна (1966 та ін.), цілеспрямованих досліджень, присвячених відтворенню палеогеографічних умов формування палеогенових відкладів південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи, не проводилось. Тому залишається не встановленою практична цінність поширеного у породах цього віку глауконіту – не вивчена якісна характеристика сировини, не локалізовані ділянки з промисловими концентраціями мінералу.

Інші цікаві матеріали

Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області
Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми. Курсова робота як важлива форма учбово ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Мінеральні ресурси Хмельницької області
Завдяки географічному розташуванню, геологічній будові і гідрогеологічним умовам Україна має значні запаси мінеральних вод. Далеко за межами України відомі такі води, як "Миргородська", "Поляна квасова&qu ...