Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень

2. Детальних досліджень вимагають магматично-метаморфогенні утвори бердичівського комплексу нижнього протерозою, наприклад, апліт-пегматитові граніти як потенційна польовошпатова сировина; гранатвмісні граніти Слобідського, Іванівського, Соломирського, Володимирівського, Писарівського родовищ, а також гранатові мігматити (вінницити) Тиврівського району як можлива абразивна сировина.

Побудова деталізованих літолого-фаціальних (палеогеографічних) карт для окремих етапів пізньопротерозойської історії, зокрема, волинського та могилів-подільського часу дозволила б з необхідною достовірністю локалізувати площі поширення такої цінної агрохімічної сировини як сапоніти і фосфорити.

Рифейські і вендські відклади (поліська, валдайська та волинська серії) потенційно газоносні. Газовиділення, зафіксовані у деяких свердловинах з цих відкладів, дають підстави очікувати позитивних результатів у випадку проведення їх систематичного дослідження.

3. Невивченими щодо можливої нафтогазоносності залишаються і відклади кембрійської системи. Дослідження їх, як і пізньопротерозойських товщ, стримуються значними глибинами залягання (понад 1000 м), однак цілий ряд сприятливих чинників (газопрояви у свердловинах Бучач-1 та Перемишляни-1, наявність стратиграфічно екранованих пасток, оптимальні для збереження покладів вуглеводнів гідрогеологічні умови) переконують у необхідності продовження таких робіт.

Сказане стосується і поширених у Подністров’ї потужних силурійських і девонських товщ. Виявлені свердловинами силурійські біогермові пасма, які простягаються у західній та центральній частинах Тернопільської області (можливо і під Товтровою грядою), наявність у товщі органогенних вапняків низки морфоструктур неантиклінального типу, а також брахіантиклінальних складок у нижньопалеозойських відкладах свідчить про потребу проведення широких палеоландшафтних реконструкцій силурійських та девонських станів для даних територій, визначення структурно-геоморфологічних умов нагромадження та міграції вуглеводнів на наступних етапах геологічної історії.

Безперечно, необхідне різнопланове вивчення потужних товщ карбонатних порід силурійського віку, які поширені у Подністров’ї. Зокрема, залишається невирішеною проблема придатності силурійських вапняків для потреб цементної промисловості (поширені доломітизовані різновиди їх не відповідають необхідним технологічним вимогам) і необхідність у зв’язку з цим обгрунтованих прогнозів пошуку ділянок з кондиційними вапняками. Надійною основою для таких прогнозів можуть стати детальні палеогеографічні реконструкції стану осадконагромадження на даних територіях в окремі моменти силурійського періоду.

На даний час залишаються також нез’ясованими до кінця питання, пов’язані з генезою мінеральних вод типу збручанська Нафтуся, які розкриті свердловинами у багатьох місцях південно-східної Тернопільщини і південно-західної Хмельниччини і приурочені до силурійських відкладів. Позитивне вирішення проблеми дало б підстави для планування пошукових робіт цієї надзвичайно цінної мінеральної сировини.

4. Очевидно, повинні бути продовжені дослідницькі роботи, спрямовані на відтворення палеогеографічних умов формування фосфоритів середньоалбського віку (Худиківецько-Пилипчанський фосфоритопрояв), а також так званих зернистих фосфоритів нижнього сеноману, відкритих недавно у північно-західній частині регіону.

Залишаються фактично невивченими також верхньосеноманські крейдоподібні фосфатмісткі вапняки. Останні вважаються перспективними меліорантами комплексної дії і могли б стати у майбутньому альтернативою фосфоритовому борошну, яке донедавна поставлялося в Україну з Російської Федерації. Поклади таких порід відомі у Муровано-Куриловецькому та Могилів-Подільському районах відповідно Хмельницької і Вінницької областей.

5. Після робіт Л.М.Кудріна (1966 та ін.), цілеспрямованих досліджень, присвячених відтворенню палеогеографічних умов формування палеогенових відкладів південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи, не проводилось. Тому залишається не встановленою практична цінність поширеного у породах цього віку глауконіту – не вивчена якісна характеристика сировини, не локалізовані ділянки з промисловими концентраціями мінералу.

Інші цікаві матеріали

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС
Термін "Земля" має багато визначень. Для економіста це ресурс для прискорення економічного розвитку, для юриста частина простору від центра землі до неба з набором різноманітних прав для визначених цілей. Для ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...