Гідролого-гідрохімічне районування історія та сучасний стан

В 1996 р. В.К.Хільчевським проведено районування басейну Дніпра (в межах України) за екологічними умовами застосування агрохімічних засобів [10].

За основу автор обрав фізико-географічне районування України, виділивши в межах території досліджень 117 фізико-географічних районів. Використавши при кластерному аналізі 17 пріоритетних характеристик він поділив всі 117 районів на 28 груп, що мають подібні екологічні умови для застосування агрохімічних засобів. Районування розширює можливості прогнозування врожаю за грунтово-кліматичними та агрохімічними ресурсами. Для кожного фізико-географічного району, який входить до виділеної групи, близькими будуть такі критерії як максимально можливі запаси продуктивної вологи, запаси гумусу, вміст потенційно доступних для рослин форм елементів живлення та урожайність. Місцеві особливості грунту (кислотність, засолення, оглеєння) враховуються за допомогою поправкових коефіцієнтів. Використовуючи районування, можна до певної міри уніфікувати водоохоронні заходи в межах виділених груп фізико-географічних районів. Визначивши пріоритетні водоохоронні заходи для одного фізико-географічного району, планувати і впроваджувати їх для всієї виділеної групи.

Серед інших схем районування можна відмітити районування басейну р.Рось за умовами формування стоку важких металів (В.В.Гребінь, 1998 р.). При районування застосовано комплексний підхід, що об”єднує басейновий та зональний принципи. Виділення районів проводилося з урахуванням 20 основних природних та антропогенних факторів, що обумовлюють міграцію важких металів. Районування басейну проведено з використанням ландшафтної карти басейну та на основі карти його фізико-географічного районування. Всього виділено сім районів [11].

Кластерний аналіз був також використаний В.І.Вишневським (1999 р.) для районування території Українських Карпат за умовами формування і характеристиками паводків. Районування здійснено автором із врахуванням шести факторів, що потенційно впливають на формування паводків: висоти водозбору, середнього похилу річки, лісистості басейну, географічної довготи, а також модуля максимальних витрат та шару стоку. Отримані дані показали, що всю територію Українських Карпат можна поділити на два регіони, які в свою чергу діляться на кілька районів і підрайонів. Зазначені регіони в цілому відповідають північно-східному і південно-західному макросхилам. Всього виділено 8 районів: 5- на північно-східному і 3 – на південно-західному макросхилах [12].

В.М.Самойленком у 1999 р. розроблена схема комплексного гідроекологічного районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водокористування [13]. Виділені ним гідрологічно-ландшафтні комплекси різного рівня з певним розрахунково-прогнозним ступенем радіоекологічного ризику при користуванні місцевими природними ресурсами дозволяють обгрунтувати конкретні рішення з відновлювання або підтримання радіаційної безпеки.

Таким чином, проблема гідрологічного, гідрохімічного та гідроекологічного (останнім часом) видів районування продовжує привертати увагу вчених. Змінюються методичні підходи та вибір факторів, покладених в основу районування. Але незмінним, протягом останнього часу, залишається комплексний підхід, що враховує зональні (фізико-географічні) та гідрологічні (басейнові) характеристики території, що розглядається. На нашу думку, зазначений підхід залишиться основою нових видів районувань, що будуть розроблятися і в новому столітті.

Інші цікаві матеріали

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...

Грошова оцінка населених пунктів Назавизівської сільської ради
У наш час, мабуть, вже мало кого може здивувати інформація про недостатність коштів місцевого бюджету на проведення різноманітних робіт. Проблеми, пов’язані з розірванням кола постійної недостатності наявних бюдже ...

Дослідження яружно-балочного рельєфу Кривбасу як одного з елементів знань про природу рідного краю на заняттях географічного гуртка
Однією з базових складових частин географічної освіти є знання про найближче географічне оточення – природу рідного краю. Найбільш ефективному і поглибленому засвоєнню краєзнавчого матеріалу сприяє активне самостійне до ...