Екологічна оцінка та встановлення екологічних нормативів якості води стосовно Десни в межах України

Протягом 30-річного періоду досліджень вода Десни є прісною і належить до категорії 1 - “гіпогалинні” води (сума іонів 103-370 мг/дм3 в 1964 р., 251-378 мг/дм3 в 1995 р.). Лише в 1984 році за максимальними величинами цей показник переходив до категорії 2 - “олігогалинні” води. Зміна мінералізації води р.Десни в значній мірі залежить від гідрологічного режиму. Збільшення мінералізації відбувається при зменшенні витрат і навпаки. Починаючи з 1973 року і особливо в сучасний період, вміст хлоридів за максимальними величинами досяг категорії 2 - “дуже добрі”, або “чисті” води, а сульфатів на нижній ділянці (с. Шостовиця) категорії 3 “добрі”, “досить чисті” води. Зазначене зростання мінералізації води (490-600 мг/дм3) і концентрації основних іонів зумовлене тим, що річка на верхній ділянці перетинає крейдяні відклади, а на середній ділянці - приймає більш мінералізовані води Сейму, мінералізація яких понад 600 мг/дм3. Збільшення вмісту хлоридів і сульфатів змінює співвідношення іонів, не змінюючи їх суми. За весь період досліджень вода р.Десни характеризується як карбонатно-кальцієва за перші два періоди (1964, 1973 рр.) ІІ типу, а в 1984 і 1995 рр. - ІІ-ІІІ типів.

Обчислення індексу сольового складу на всіх ділянках Десни та аналіз одержаних результатів свідчать про поступове погіршення якості води р.Десни від верхньої до нижньої ділянки, як за середніми (1.2 проти 2), так і за максимальними (1,2 проти 1,5) значеннями цього інтегрального показника.

Найвищі значення завислих речовин на всіх ділянках Десни відмічалися в 1975 р.: 26,2 мг/дм3 - середні, 41,8 мг/дм3 - максимальні, що відповідає 4 і 5 категоріям якості води. Пізніше (1984, 1995 рр.) кількість завислих речовин зменшилася до 11,2 мг/дм3 – середня величина, 21,4 мг/дм3 – максимальна величина (3-4 категорії). Каламутність води в Десні тісно пов’язана з її гідрологічним режимом.

Величини рН води в цілому по Десні за період 1964 р. і 1973 р. змінювалися в досить широких межах: величини рН води в цілому по Десні за перший (1964) і другий (1973) роки досліджень змінювалися в досить широких межах (1-5 категорії - верхня, 1-7 категорія - нижня). Особливо це помітно на верхній і нижній ділянках (7,2-8,8, 1-7 категорії). Така дисперсія величин рН могла бути спричинена стічними водами м.Новгород-Сіверського на верхній ділянці і гідрологічним підпором Дніпра на нижній ділянці, (уповільнює течію в гирлі Десни, сприяє інтенсифікації процесів фотосинтезу і відповідно збільшенню рН до 8,8 одиниць. В 1984 і 1995 роках такої мінливості величини рН не спостерігалося.

Кисневий режим Десни зумовлений характером живлення ріки, інтенсивністю біологічних процесів вегетації, фотосинтезу і температурою води. Дефіцит розчиненого кисню за найгіршими величинами спостерігається на верхній і нижній ділянках в 1973 р. (5,2 і 3,3 мг/дм3, що відповідає 5 і 7 категоріям якості води). Такий же низький вміст у воді розчиненого кисню за максимальними значеннями цього показника спостерігався в 1984 р. на середній ділянці. Відмічені значення розчиненого у воді Десни кисню не є закономірними. Швидше за все це були прояви тимчасової екстремальної ситуації. В цілому ж за середніми значеннями концентрація розчиненого кисню у воді Десни на всіх ділянках відповідає 1 категорії якості води.

У формуванні органічної речовини в деснянській воді значне місце займає органічна речовина з боліт і лісів. Під час повені (за даними Ю.Г.Майстренко, 1965) зі стоковими водами лісів у річкову мережу Десни вноситься 11,2 т органічного вуглецю, а з водами боліт 11,6 т, цього компонента, що рівноцінно концентрації в гирлі річки до 21-27,9 мгО/дм3 по БО. В 1984 і 1995 рр. перманганатна окислюваність води Десни варіювала в межах 4,1-13,0 мгО/дм3 (2 і 5 категорії), БО - 12,5 - 34,0 мгО/дм3 (2-7 категорії). Відмічені відхилення від цих величин ПО до 25,2 мгО/дм3 (7 категорія) і БО до 38-54 мгО/дм3 (5-6 категорії) могли бути зумовлені скиданням стічних вод промислових і комунальних об’єктів.

Інші цікаві матеріали

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний цех
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Експортний потенціал регіонів України
Активна зовнішньоекономічна діяльність виступає одним з основних факторів ринкової трансформації економіки, підвищення її ефективності і конкурентоспроможності. Розвиток експортного потенціалу, збільшення його обсяг ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...