Еколого-економічна безпека господарських систем у контексті сталого розвитку.

Поняття еколого-економічної безпеки має ряд рис, властивих у цілому системі природокористування як форми взаємодії природи і суспільства. Потреба в безпеці, у захисті від небажаних зовнішніх впливів і внутрішніх змін на життя окремої людини, сім'ї, їх майна, різних об'єднань людей, включаючи суспільство і державу, відноситься до типу базових потреб. Будемо називати безпекою такий стан суб'єкта, який означає, що імовірність небажаної зміни яких-небудь якостей суб'єкта, параметрів приналежного йому майна і його зовнішнього середовища, невелика (менше визначеної межі). Безпека як загальне поняття може бути конкретизована щонайменше в трьох напрямках: по типах суб'єктів; по сферах їхньої життєдіяльності; по конкретних предметах безпеки, тобто складових частинах відповідних сфер життєдіяльності суб'єктів.

У рамках першого напрямку виділяються такі суб'єкти, як: індивіди; різні організації; територіальні спільності людей; держава; суспільство.

У рамках другого напрямку конкретизації в якості сфер життєдіяльності загальноприйнято розглядати: фізичне існування, соціальні відносини; економічну діяльність; взаємовідносини з зовнішнім середовищем (екологію). Відповідно можна говорити про фізичну, соціальну, економічну і екологічну безпеки у системі забезпечення сталого розвитку. При цьому останні три терміни мають неоднозначний зміст. Так, екологічна безпека — це, по-перше, безпека функціонування навколишнього середовища, відсутність значимих загроз для її існування, а, по-друге, відсутність екологічних загроз життєдіяльності індивідів і їхніх різних спільностей і організацій на макрорівні. Аналогічно економічна безпека охоплює як низький рівень імовірності загроз функціонуванню і розвитку економіки країни, — так і низький рівень імовірності загроз розвитку суспільства з боку його економічної підсистеми, тобто тих процесів, що йдуть у народному господарстві.

Третій напрямок конкретизації поняття безпеки зв'язано з виділенням різних предметів безпеки. Ними можуть бути:

- якісь частини перерахованих вище суб'єктів, наприклад район міста або області, визначена соціальна група — діти, люди похилого віку і т.п.;

- ті або інші види ресурсів або майна, наприклад основні фонди підприємства або запаси корисних копалин на території держави;

- якісні характеристики ресурсів або майна, наприклад вік основних фондів тієї або іншої галузі, показники якості навколишнього середовища на визначеній території;

- окремі види діяльності і процеси, наприклад відтворення населення або відновлення основних фондів;

- якісні характеристики згаданих видів діяльності, наприклад швидкість відновлення основних фондів або темпи технологічного розвитку.

Суміщення перерахованих класифікаційних розрізів визначає типологічне різноманіття безпек, кожна з яких може бути об'єктом спеціального аналізу. Одночасно ця типологія дозволяє вичленувати конкретний предмет аналізу — еколого-економічну безпеку."

Загрожуючі властивості.

Для різних видів ресурсів, якими володіє країна, загрожуючими властивостями можуть вважатися: об'єми їхніх запасів; рівень якості; комплектність наявних ресурсів або можливість безперешкодного їхній придбання (поповнення запасів).

Для сфери виробництва загрожуючими властивостями є: валовий національний (або внутрішній) продукт; технічний рівень (технологічний уклад) основних виробничих фондів; рівень відновлення основних виробничих фондів; конкурентність виробництва основних видів продукції.

Для сфери розподілу загрожуючі властивості це: параметри організаційно-виробничої структури економіки, тобто розподіл підприємств за розмірами у різних галузях (коефіцієнти концентрації виробництва); рівень відповідності розподілу ресурсів у територіальному розрізі, наприклад відповідні частки працездатного населення, що живе в якомусь регіоні, потенціалу природно-сировинних ресурсів останнього; параметри розподілу чисельності працівників між галузями, параметри розподілу населення (сімей; по рівнях прибутків, володіння майном, якості життя, параметри розподілу рівнів прибутків, майна і якості життя по територіальних одиницях країни

Для сфери обміну загрожуючими властивостями виступають: рівень надійності виконання контрактів, розмір трансакційних витрат, необхідних для забезпечення виконання контрактів (угод, договорів)

Для сфери споживання загрожуючі властивості це: якість споживаної продукції, товарів і послуг; конкурентності секторів споживчого ринку; рівень інфляції на споживчому ринку; схильність населення до заощадження.

Інші цікаві матеріали

Об’єкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...

Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
Комплекс з виробництва товарів народного споживання - важлива складова частина економіки країни, яка має сприяти стабілізації загальноросійського споживчого ринку. Це в основному галузі групи, що випустили в 1995 році м ...