Уявлення про плату за забруднення. Методика розрахунку платежів.
Контролююча функція плати за забруднення виявляється у можливості використання її як засобу реагування на досягнуті підприємствами-забруднювачами результати по охороні довкілля. В залежності від цих результатів контролюючий орган може залишити плату незмінною, або підвищити її, а також може частково чи повністю звільнити від плати за забруднення довкілля, якщо впроваджуються ефективні технологічні заходи щодо зменшення викидів (скидів) забруднюючих речовин в навколишнє середовище.
Компенсаційна функція — найважливіша в механізмі плати за забруднення довкілля. Відповідні платежі мають акумулюватись в цільових фондах охорони навколишнього природного середовища і забезпечувати фінансування заходів, пов'язаних з усуненням негативних наслідків забруднення на середовище перебування людини. Концентрація відповідних платежів в спеціальних державному та місцевих фондах дозволяє підвищити соціально-економічну ефективність інвестицій в охорону довкілля від забруднення (Данилишин, ст.91-101).
Всі діючі до останнього часу методики визначення та обчислення плати за забруднення природного середовища виявились непридатними, в основному через труднощі їх використання. Тому була розроблена нова методика, яка умовно отримала назву “витратна”. Суть витратної методики. На першому етапі для всієї країни обчислюється єдиний норматив плати:
Р=В/∑Мj ,
Де Р – норматив плати; В – витрата, тобто капітальні вкладення, необхідні для природоохоронних заходів щодо кожного конкретного регіону. Мj – наведений викид забруднюючих речовин.
Труднощі використання цього методу: 1) збір достовірних даних про необхідні видатки по регіону з використанням нашої статистики практично неможливий; 2) видатки, що необхідні для доведення фактичного рівня забруднення до нормативного, не під силу суспільству. До цього слід додати кризовий стан нашої економіки: багато підприємств не мають можливості виконати ці платежі; 3) дуже важко визначити показник М:
∑М=m Aj
де m – маса викидів забруднюючої речовини; Aj – коефіцієнт агресивності конкретної речовини, який визначається за ГДКсд (середньодобовий ГДК). На жаль, ГДК визначені не для всіх речовин (тільки для 250). Сума платежів розраховується:
П=Р∑Мф,
Де Р – нормативна плата; Мф – фактичний викид (Царик Т.Є., ст. 49,50).
Єдиним позитивним моментом таких методик є те, що вони певною мірою дають можливість вести облік реальних економічних можливостей суспільства щодо реалізації природоохоронних заходів. Це дуже важливо в умовах економічної нестабільності.
Плата за забруднення – це по суті вимагання грошей з підприємств, до того ж вони повинні платити двічі – і за саме забруднення, й за те, щоб знизити або попередити його. Саме тому видатки на охорону навколишнього середовища виявляються подвійними. Порядок обчислення та сплати за забруднення навколишнього середовища наведено в додатку 16.
У цілому методикам обчислення платежів притаманна уніфікація всіх умов, а не виділення специфіки регіону; мабуть це тому, що всі економічні рішення (наприклад, податкова політика) спрямовані на створення однакових умов господарювання. Але те, що придатне для вирішення економічних проблем, не завжди придатне для природоохоронних.
Інші цікаві матеріали
Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
Комплекс з виробництва товарів народного споживання - важлива
складова частина економіки країни, яка має сприяти стабілізації
загальноросійського споживчого ринку. Це в основному
галузі групи, що випустили в 1995 році м ...
Князівство Ліхтенштейн - карликова держава
Князівство
Ліхтенштейн (нім. Fürstentum
Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією
на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія.
Площа
160 км²;
ст ...
Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф
освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного
етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна
вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...