Науково-методичні засади вартісної оцінки родовищ корисних копалин.
1. Кардинальні перетворення в економіці України вимагають перегляду усталених концепцій та методів вартісної оцінки родовищ корисних копалин. Вона є необхідною у зв’язку з розробкою національних програм та планів розвитку мінерально-сировинної бази, визначенням вартості майнових комплексів підприємств гірничодобувного профілю, встановленням інвестиційних пріоритетів при залученні іноземних інвесторів та при вирішенні ряду інших актуальних задач.
Мета вартісної оцінки родовищ корисних копалин в найбільш загальному плані полягає у визначенні пріоритетів щодо найбільш ефективного використання мінеральних ресурсів як фактору прискорення соціально-економічного розвитку та підвищення економічної, екологічної безпеки держави. В сучасних економічних умовах, з урахуванням специфіки перехідного періоду в Україні, визначаються наступні типові об’єктні ситуації і відповідні їм завдання щодо вартісної оцінки родовищ:
- оцінка (переоцінка, експертиза) наявного фонду родовищ – які знаходяться на державному (балансовому) обліку і не розробляються;
- оцінка родовищ корисних копалин в процесі їх виявлення і розвідки (дорозвідки);
- оцінка родовищ, що розробляються, та майнових комплексів гірничодобувних підприємств у зв’язку з завданнями приватизації, акціонування, передачі в оренду тощо.
Окремим завданням, яке може і повинно вирішуватися на основі вартісної оцінки родовищ, є диференціація розміру платежів за користування надрами. Це питання ми розглянемо в наступній темі.
Головним критерієм оцінки виступає вартість сировини, що отримується, її співвідношення з обсягом необхідних інвестицій.
З точки зору народногосподарського значення родовище корисних копалин може бути оцінене системою оціночних показників різних категорій – натуральних, технологічних, вартісних. До натуральних належать дані про запаси та їх якісні характеристики. Технологічні характеризують спосіб і системи відпрацювання родовища, втрати під час видобутку, масштаб виробництва, вилучення корисних компонентів у товарну продукцію. Вартісні показники характеризують капіталовкладення в освоєння родовища та експлуатаційні витрати.
Вартісна оцінка родовищ корисних копалин полягає у визначенні фінансових наслідків його експлуатації, які віддзеркалюються системою показників, що характеризують співвідношення витрат і результатів з урахуванням часу (процедура дисконтування). До системи показників належать:
1) чиста поточна вартість – ЧПВ (саме цей показник ми будемо розглядати);
2) показник рентабельності інвестицій – ПРІ;
3) внутрішня норма прибутку – ВНП;
4) період окупності витрат – ПОВ.
Чиста поточна вартість є основним показником вартісної оцінки родовища. Її значення дорівнює дисконтованому за розрахунковий період прибутку і визначається за формулою:
ЧПВ=åЧПt/(1+r) - åJt/(1+t) – ГРР,
Де
- ЧПВ – чиста поточна вартість;
- ЧПt – чистий прибуток в році t;
- Jt – інвестиції в році t;
- r – коефіцієнт дисконтування;
- n – кількість років розрахункового періоду;
- ГРР – вартість геологорозвідувальних робіт, виконаних до здачі родовища в експлуатацію або завершення чергової стадії розвідки.
Якщо показник ЧПВ виявляється від’ємним, то експлуатація родовища за даних макроекономічних умов і даних параметрів підрахунку запасів недоцільна. На наступному етапі доцільно перейти до підрахунку запасів з іншими варіантами кондицій і проаналізувати можливості зниження експлуатаційних і капітальних витрат, а також ймовірність отримання податкових пільг при експлуатації родовища. Стосовно тих родовищ, що вже розвідані і не експлуатуються, наступний варіант розрахунку доцільно виконати без врахування вартості геологорозвідувальних робіт – з метою збільшення імовірності прийняття позитивного рішення про інвестиції.
Оцінка виконується в цінах, які склалися в економіці держави на час виконання оцінки і приймаються незмінними на протязі всього розрахункового періоду при відсутності достовірної інформації щодо прогнозування їх змін. Оцінка виконується без врахування інфляції, якщо така необхідність не обґрунтовується замовником оцінки окремо (як правило така необхідність виникає, коли річний темп інфляції перевищує 30%)
Інші цікаві матеріали
Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої
країни залежить насамперед від наявності й характеру власної
мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно
достатньо для повного забезп ...
Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України
Металургійний комплекс є одним з найголовніших комплексів держави. Без
металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток
машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її
...
Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента
України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району
Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї
площ ...