Науково-методичні засади вартісної оцінки родовищ корисних копалин.

Обґрунтування ціни на мінеральну сировину, що видобувається з родовища, та обсягу її реалізації є ключовим питанням вартісної оцінки родовища. В умовах централізовано-планової економіки розрахунки виконуються на основі директивно встановлених оптових цін, а також на основі замикаючих витрат і кадастрових цін з врахуванням дефіцитності даного виду сировини. В умовах ринкової економіки для розрахунку приймаються ціни світового чи регіонального ринку, які встановлюються під впливом попиту і пропозиції.

Співставлення різночасових грошових потоків виконується шляхом дисконтування. В якості базового року приймається рік початку будівництва гірничодобувного підприємства чи реконструкції (якщо оцінка виконується для обгрунтування доцільності реконструкції).

Ставка дисконтування не може бути нижчою, ніж так звана безпечна ставка. Безпечною є ставка, що сплачується на не ризиковані активи – довгострокові державні облігації, гарантовані урядом країни. В США безпечна ставка, наприклад, коливається біля позначки 8%. Вона може прийматися постійно для всього періоду оцінки, якщо відсутня обґрунтована інформація щодо прогнозування її змін у майбутньому.

Першим етапом для встановлення грошової оцінки є визначення собівартості одиниці сировини, що добувається. Собівартість – це вартість сировини з затратами на розробку родовища, без вартості обробки цієї сировини, а також транспортування готової продукції. За собівартість сировини ми приймали вартість одиниці сировини певного підприємства, що її розробляє і приймали її за середню, або за еталон.

Наступний етап, знаючи собівартість і запаси тої чи іншої мінеральної сировини, ми можемо визначити загальну вартість.

Вз = СБ × З, (1.7)

де Вз – загальна вартість сировини;

СБ – собівартість одиниці сировини;

З – запаси сировини.

Оскільки для Тернопільської області в структурі потенціалу мінерально-сировинних ресурсів характерне переважання комплексу будівельних корисних копалин, які розповсюджені по всій території і мають в майбутньому великі перспективи розвитку, на наступному етапі розрахунку економічного потенціалу ми використовуємо обґрунтований А.А. Мінцем прийом приведення потенціалу корисних копалин до показника умовної річної продуктивності (потужності), який виступає однією з основних методичних основ їх економічної оцінки [52, с. 213-215].

Для цього використовуємо розрахований М. Завалишиним і А.Масальським нормативний строк використання підприємством основних виробничих фондів галузей промисловості. Отже, для промисловості будівельних матеріалів він становить – 19,2 роки [90]. Після цього формула набуде наступного вигляду:

Вз = СБ × З/19,2 (1.8)

За таким же методом були розраховані запаси корисних копалин, у різних галузях промисловості будівельних матеріалів, а також дана грошова оцінка запасів в

Інші цікаві матеріали

Економіко-географічна характеристика Миколаїва
Миколаїв - місто, яке живе своєю особливою, не схожою ні на чию іншу, життя. В порівнянні з іншими містами він молодий - йому всього лише 200 з невеликим. Але за ці роки він зміг перетворитися з дикої і необжитої місцев ...

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...

Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні
Управління земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...