Види і зміст платежів за використання природних ресурсів і їх охорону.
З прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.) В Україні створилися передумови для кардинальної перебудови екологічної політики і для створення нових режиму і механізму природокористування, більш адекватних об’єктивним вимогам суспільного розвитку, сучасного етапу НТР і ринковим відносинам. При цьому центральне місце відводилось посиленню економічного регулювання і економічним підоймам раціоналізації сфери природокористування.
Основою для формування нового економічного механізму по забезпеченню розширеного відтворення природних ресурсів, їх охороні, регулюванню раціонального використання став принцип платного, компенсаційного за змістом природокористування зі створення системи відповідних платежів.
Введення платного природокористування покликане розв’язати таке коло питань:
- створення економічних умов для прискореного розвитку ринкових відносин у цій сфері та приведення всієї системи природокористування в Україні у відповідність з практикою найбільш розвинених країн і міжнародними стандартами;
- стимулювання комплексного, раціонального, використання природних ресурсів і створення для нього відповідних науково-технічних передумов;
- забезпечення сталого і достатнього фінансування робіт по охороні та відтворенню природно-ресурсного потенціалу, посилення на цій основі соціальних і екологічних функцій природних ресурсів;
- вирівнювання умов господарювання при використанні природних ресурсів різних якості та доступності;
- розширення інвестиційних можливостей щодо соціально-економічного розвитку територій з інтенсивним природокористуванням;
- забезпечення узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами територій шляхом збалансованого розподілу коштів, одержуваних від плати за природні ресурси, між державним і місцевими бюджетами;
- запобігання порушенням встановленого режиму природокористування.
Об’єктами плати є джерела природних ресурсів – родовища корисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб’єктами – підприємства, організації та установи, їх філії та об’єднання, окремі громадяни, які використовують природні ресурси (незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та підпорядкування). До суб’єктів плати належать також міжнародні позаурядові організації, іноземні юридичні особи, спільні підприємства, що створюються на території України за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, іноземні громадяни і особи без громадянства.
Плата за використання природних ресурсів стягується з усіх природокористувачів як на території України, так і в межах її морської економічної зони і континентального шельфу.
Плата за природні ресурси може вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством.
Орендна і орендні відносини визначаються як форма господарювання з переданням у строкове, повторне користування землі, надр, інших природних об’єктів, власником яких є держава, юридичні та фізичні особи. Ставки оподаткування, порядок і терміни виплати визначаються законодавством. Розмір орендної плати встановлюється у межах законодавства і за згодою сторін.
Науковою основою ля визначення розмірів плати служить економічна оцінка, в основі якої покладено диференційну ренту. У загальному виді розрізняють шість видів платежів за ресурси:
1. Платежі за право користування природними ресурсами.
2. Плата за відтворення та охорону природних ресурсів.
3. Рентні платежі за експлуатацію кращих природних ресурсів чи за якістю, чи за місцем їх розташування стосовно ринку.
4. Штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів.
5. Компенсаційні платежі за вибуття природних ресурсів із цільового використання або погіршення їхньої якості, спричинене діяльністю цих підприємств.
Інші цікаві матеріали
Мінеральні ресурси Хмельницької області
Завдяки
географічному розташуванню, геологічній будові і гідрогеологічним умовам
Україна має значні запаси мінеральних вод. Далеко за межами України відомі такі
води, як "Миргородська", "Поляна квасова&qu ...
Розміщення продуктивних сил Волинської області
Як свідчить
досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства
регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських
районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення ...
Геоекоінформаційна система екологічного моніторингу та кодування екологічної інформації
Застосування нових інформаційних технологій для
складання, аналізу і інтерпретації тематичних карт стало повсякденною
необхідністю. Довгий час розвиток технології тематичної картографії і
прогнозування природних і техно ...