Платежі за використання лісових ресурсів.

В системі економічних відносин важливе значення набувають платежі за користування ресурсами лісу як основи відшкодування затрат лісогосподарського виробництва, вирівнювання умов роботи лісових підприємств, поповнення бюджету за рахунок додаткового доходу від рубки лісу в кращих природно економічних умовах.

У відповідності з поставленими цілями в основу механізму платного лісокористування покладений рентний підхід до економічної оцінки лісових ресурсів, а його принципи спрямовані на поліпшення економічних взаємовідносин між власниками лісів і лісокористувачами, що визначається на основі ренти, яка обчислюється різницею між ціною лісу на корені у віці рубки і індивідуально зведеними затратами, пов’язаними з їх відновленням в даних умовах місцезростання. Основою механізму платного лісокористування є різні форми власності на ліси, рентний підхід, існуючі закономірності ринкових форм господарювання.

Існує два види оплати:

- платежі за право користування лісовими ресурсами;

- платежі за відшкодування витрат на охорону і відтворення лісових ресурсів.

Однією з форм плати за ресурси лісу можуть бути фіксовані відрахування від вартості продукції лісозаготівель. Поряд з спеціальними видами пропонуються також платежі, які пов’язані з використанням лісових ресурсів, але не є постійними. Це штрафні санкції і компенсаційні платежі за нераціональне лісокористування і нанесення шкоди лісам.

За користування лісами в соціально-екологічних цілях базовий розмір ставки плати, в зв’язку з відсутністю методів економічної оцінки різних функцій лісу, корегується відповідними коефіцієнтами. Наближеним вираженням плати за вказані види лісокористування є замикаючі оцінки, котрі відображають витрати на охорону, відновлення і використання лісових насаджень, а джерелом покриття плати є додатковий продукт (прибуток), який утворюється в результаті використання лісу, як засобу або предмету праці.

Плата за користування лісами в ринкових умовах господарювання визначається лісовласниками на договірних началах з лісокористувачем. При оренді лісів з лісокористувача справляється орендна плата. При цьому її величина може бути в межах таксової вартості лісових ресурсів (враховується віддаль перевезення деревини, її порода /хвойна, м’яколистяна, твердолистяна/, якість /ділова деревина, дрова/, крупність /велика, середня, дрібна/, поширеність по території країни /І – ІV пояси/)з урахуванням ренти, витрат на управління лісами і певної частини прибутку орендаря.

Об’єктами плати за лісові ресурси є ділянки лісу, які виділені у встановленому порядку для експлуатації рубками головного користування. Доцільна плата також за деревину від рубок догляду та інших лісогосподарських рубок. В районах зосередження лісозаготівель об’єктом плати можуть також бути окремі ділянки, які використовуються в екологічних і соціальних (рекреаційних) цілях. При цьому екологічні і соціальні функції лісу оцінюються по величині впливу лісових насаджень на підвищення ефективності праці і розвиток матеріального виробництва.

Суб’єктами плати за лісові ресурси є громадяни (зарубіжні юридичні особи), підприємства, організації і установи незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності, а також спільні підприємства, яким виділені лісові ділянки в користування (лісоексплуатацію).

Доходи від плати за лісові ресурси являють собою певне джерело формування бюджету України. Однак, виникає потреба законодавчого закріплення розподілу вказаного доходу між державою і різного рівня місцевими органами влади. Є підстава вважати, що більша частина плати за користування лісами повинна поступати в державний бюджет (80%), а менша – до місцевих бюджетів (20%). Це пояснюється тим, що відтворення і охорона лісових ресурсів здійснюється виключно за рахунок державних коштів (Данилишин, ст. 352,353).

Інші цікаві матеріали

Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївськи ...

Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської області
Україну часто називають квітучим краєм. Це – земля, де знання, досвід людей і їх любов до природи можуть творити чудеса, тому дбайливе ставлення до природи мусить бути невід’ємною рисою характеру кожної молодої людини. ...

Стереотопографічний метод створення
Сучасне топографо-геодезичне виробництво потребує впровадження найбільш ефективних i високопродуктивних методів, які б замінили трудомісткі польові процеси при складанні топографічних карт i планів, та при вирішенні ін ...