Платежі за використання корисних копалин.

5. За право користування корисними копалинами плата визначається у формі відрахувань в державний бюджет на заміщення (відшкодування) видатків на геологопошукові роботи (Україна першою з країн СНД ввела цей платіж). Плата за геологопошукові роботи і рентні виплати включають у собівартість продукції. Встановлені й економічні санкції за нераціональне використання корисних копалин на стадії видобутку для двох форм порушень: наднормативні експлуатаційні втрати твердих корисних копалин і втрати, викликані вибірковим виробленням родовищ. Вони встановлюються в розмірі прибутку, що втрачається під час наднормативних втрат сировини. З 1994 року були запроваджені і так звані платежі за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин”. Останні були встановлені за єдиним для всіх видів корисних копалин нормативом – в 1% до вартості (за виключенням вугілля – 0,5%).

На жаль, таких штрафних санкцій немає для рідких і газоподібних вуглеводневих ресурсів, втрати яких занадто великі.

У галузі використання мінерально-сировинних ресурсів діють економічні важелі, в основному складені з орендної системи доступу до розвідки і видобутку корисних копалин конкретного родовища (“роялті”) (Царик, ст. 47).

Раніше платежі типу “роялті” були майже єдиною статтею надходжень за право користування надрами і за абсолютним розміром не перевищували 10-15% прибутку від комерційної діяльності компаній.

Натомість в угодах з’явилися прямі податки на прибуток та інші платежі, а саме:

- податок на доход корпорацій;

- спеціальний податок на прибуток;

- дивіденди від фіксованої частки уряду в акціонерному капіталі; податок на надприбуток;

- податок з загальної суми всіх дивідендів, що оплачуються держальниками акцій за межами країни;

- спеціальний податок на прибуток, що переводиться за кордон (для стимулювання реінвестицій);

- збори за видачу ліцензій, реєстрацію, інспектування.

Як свідчить зарубіжна практика, обов’язкові платежі власнику природних ресурсів (держава) повинні надходити у двох випадках: платня за користування землею (у вигляді земельного податку чи іншій формі), а також плати за право розробки родовища, яка визначається вище як “роялті”.

Та ж міжнародна практика свідчить про доцільність спрямування переважної частини природоресурсних платежів у місцеві бюджети, згідно Кодексу про надра України (1994 р.) до державного бюджету спрямовується – 40%платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення; у місцеві бюджети – 60% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення і 100% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин місцевого значення.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...

Економіко-географічна характеристика Чілі
Чилі - держава на Південному - Заході Південної Америки. На Півночі межує з Перу, на Сході - з Аргентиною та Болівією, на Заході омивається водами Тихого океану. До складу території входять прибережні острови Чилійськог ...

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...