Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери

На ділянці зчленування „мертвої долини” з заплавою Полузери та початком палеодолини, що являє собою продовження Полузери, гіпсометричні показники розподіляється наступним чином: заплава Полузери – 83-85 м; днище мертвої долини – 91-93 м; днище мертвої долини попереднього етапу – 95-97 м.

З цих співвідношень однозначно можна зробити висновки, що наступним, після утворення найдавніших ерозійних форм, етапом розвитку території було виникнення долин Говтви та Полузери з продовженням останньої у південному напрямку. Це видно з того, що обидві річки розтинають раніше сформовану гідромережу і є більш врізаними у поверхню плато. На ділянці зчленування „мертвої долини” з долиною Полузери та її палеодолиною були зроблені знімки, що ілюструють ступінь збереженості уступів у сучасному рельєфі. Обидва знімки на рис.9. зроблені з днища „мертвої долини” і відображають характр уступів між різними рівнями. На рис.8. місця фотографування зазначені колом та чорною точкою. На верхньому знімку, що відноситься до уступу від днища „мертвої долини” до сучасною заплавою Полузери, можна спостерігати заболочену старицю, ширина русла якої перевищує 200 м. З нижнього знімку видно, що більш давній уступ між днищем „мертвої долини” та днищем прадолини Полезери є більш пологим і менш помітним.

А

В

Рис.8. Гіпсометричні співвідношення долин річок Полузера (А) та Говтва (Б) з долинами попередніх етапів розвитку гідромережі. (цифрами зазначені: 0 – сучасні заплави; 1 – перша надзаплавна тераса; 2А – „мертва долина”; 3 – мертва долина Полузера попереднього етапу (частина А); 3 – найдавніші ерозійні форми (частина Б).

Наявність цієї палеодолини долини вказує на два дужде важливі цикли у розвитку території. Перший, це зародження гідромережі та її подальший розвиток пов’язаний зі зміною кліматичних умов. На початку розділу з порівняння морфологічних параметрів був зроблений висновок, що річкові долини формуватлися в умовах арктичного клімату і при значних витратах води. У періоди потепління, один з таких періодів ми переживаємо сьогодні, витрати води та швидкість течії річок зменшувалися до рівня, при якому помітні зміни у будові долин не можливі, що видно з порівняння транспортуючої здатністі потоків та складу алювію. Не взмозі такі потоки і винести потрібну масу твердої речовини, що була усунена з долин /17/. При сучасних середньорічних параметрах потоків вони нездатні не те що переміщати, але й відірвати матеріал, яким представлений алювій. Відрив і переміщення є можливим тільки при короткотривалих максимальних повеневих значеннях, які у період танення льодовиків були нормою.

 

9. Уступи між днищем «мертвої долини» до сучасної заплави Полузери та та днища палеодолини Полузери

У часі найбільш ймовірним періодом формування долини Говтви та Полузери, з її південним продовженням, був час абляції Дніпровського льодовика, який у вигляді стаціонарного покриву існував і на цих теренах. Тривалість періоду танення призвела до того, що вріз долин сягнув 30-40 м і фактично за час танення льоду був повністю вироблений профіль рівноваги. Так падіння прадолини Полузери складає (на 1 км) 0,24 м; „мертвої долини” – 0,6 м, Говтви та Полузери – 0,5 – 0,6 м; Хоролу – 0,15 м; Псла – 0,19 м; Ворскли – 0,17м. З гіпсометричного аналізу видно, що пониззя палеорічки Полузери знаходилося на позначках близьких до 85 м, що є значно вище від сучасного положення гирла сусіднього Псла – 63-65 м.

Наступний цикл переформування та врізання долин, скоріш за все, приходиться на період абляції Московського льодовика. На цей час припадає формування гідромережі у складі якої з’явилася „мертва долина”. Величина падіння „мертвої долини” може свідчити про те, що у цей період відбулося значне зниження регіонального базису денудації. Причиною такого зниження було утворення проходу Дніпра через кристалічний масив. Ця подія призвела не тільки до зникнення замкнутого басейну, але й до виникнення басейну Дніпра /19, 20/. При цьому він успадкував та об’єднав усю існуючу на той час гідромережу регіону.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6 7 8

Інші цікаві матеріали

Економіко-географічна характеристика Чілі
Чилі - держава на Південному - Заході Південної Америки. На Півночі межує з Перу, на Сході - з Аргентиною та Болівією, на Заході омивається водами Тихого океану. До складу території входять прибережні острови Чилійськог ...

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено