Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери

На ділянці зчленування „мертвої долини” з заплавою Полузери та початком палеодолини, що являє собою продовження Полузери, гіпсометричні показники розподіляється наступним чином: заплава Полузери – 83-85 м; днище мертвої долини – 91-93 м; днище мертвої долини попереднього етапу – 95-97 м.

З цих співвідношень однозначно можна зробити висновки, що наступним, після утворення найдавніших ерозійних форм, етапом розвитку території було виникнення долин Говтви та Полузери з продовженням останньої у південному напрямку. Це видно з того, що обидві річки розтинають раніше сформовану гідромережу і є більш врізаними у поверхню плато. На ділянці зчленування „мертвої долини” з долиною Полузери та її палеодолиною були зроблені знімки, що ілюструють ступінь збереженості уступів у сучасному рельєфі. Обидва знімки на рис.9. зроблені з днища „мертвої долини” і відображають характр уступів між різними рівнями. На рис.8. місця фотографування зазначені колом та чорною точкою. На верхньому знімку, що відноситься до уступу від днища „мертвої долини” до сучасною заплавою Полузери, можна спостерігати заболочену старицю, ширина русла якої перевищує 200 м. З нижнього знімку видно, що більш давній уступ між днищем „мертвої долини” та днищем прадолини Полезери є більш пологим і менш помітним.

Наявність цієї палеодолини долини вказує на два дужде важливі цикли у розвитку території. Перший, це зародження гідромережі та її подальший розвиток пов’язаний зі зміною кліматичних умов. На початку розділу з порівняння морфологічних параметрів був зроблений висновок, що річкові долини формуватлися в умовах арктичного клімату і при значних витратах води. У періоди потепління, один з таких періодів ми переживаємо сьогодні, витрати води та швидкість течії річок зменшувалися до рівня, при якому помітні зміни у будові долин не можливі, що видно з порівняння транспортуючої здатністі потоків та складу алювію. Не взмозі такі потоки і винести потрібну масу твердої речовини, що була усунена з долин /17/. При сучасних середньорічних параметрах потоків вони нездатні не те що переміщати, але й відірвати матеріал, яким представлений алювій. Відрив і переміщення є можливим тільки при короткотривалих максимальних повеневих значеннях, які у період танення льодовиків були нормою.

У часі найбільш ймовірним періодом формування долини Говтви та Полузери, з її південним продовженням, був час абляції Дніпровського льодовика, який у вигляді стаціонарного покриву існував і на цих теренах. Тривалість періоду танення призвела до того, що вріз долин сягнув 30-40 м і фактично за час танення льоду був повністю вироблений профіль рівноваги. Так падіння прадолини Полузери складає (на 1 км) 0,24 м; „мертвої долини” – 0,6 м, Говтви та Полузери – 0,5 – 0,6 м; Хоролу – 0,15 м; Псла – 0,19 м; Ворскли – 0,17м. З гіпсометричного аналізу видно, що пониззя палеорічки Полузери знаходилося на позначках близьких до 85 м, що є значно вище від сучасного положення гирла сусіднього Псла – 63-65 м.

Наступний цикл переформування та врізання долин, скоріш за все, приходиться на період абляції Московського льодовика. На цей час припадає формування гідромережі у складі якої з’явилася „мертва долина”. Величина падіння „мертвої долини” може свідчити про те, що у цей період відбулося значне зниження регіонального базису денудації. Причиною такого зниження було утворення проходу Дніпра через кристалічний масив. Ця подія призвела не тільки до зникнення замкнутого басейну, але й до виникнення басейну Дніпра /19, 20/. При цьому він успадкував та об’єднав усю існуючу на той час гідромережу регіону.

Інші цікаві матеріали

Господарський комплекс Щвейцарії
Актуальність теми. Розміщення продуктивних сил Швейцарії і регіональна економіка цього регіону як важлива комплексна галузь економічної науки вивчає специфічні, просторові закономірності організації територіальних госпо ...

Географія Сахари
Сахара -- це не просто назва, насамперед це найбільша пустеля світу, фізико-географічна країна, що має загадкову історію походження і цікаве сьогодення. Її площа -- 8,7млн. км2, що складає 1/3 площі материки. Вона розмі ...

Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне значення
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: ...