Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери

Формування проходу Дніпра через кристалічний масив, скоріш за все, відбувалося поетапно. Початковий рівень води озера, що виникло у післядніпровський час складав приблизно150 м. Це велетенське за площею озеро вкривало значну частину басейну середнього Дніпра й заходило далеко в межі Білорусії. Факт його існування, головним чином, стверджується наявність озерних відкладів на позначках більше 140 м /15, 28/. На профілях схилів сліди палеоберегової лінії цього озера практично не збереглися внаслідок тривалої історії розвитку та повторення льодовикових циклів. Розмив осадової товщі, що залягала над кристалічним фундаментом призвів до падіння рівня води до 100 м, що було зумовлено положення крівлі кристалічних порід в районі Вовнижської луки /1/. Палеобереговий уступ цього озера досить добре зберігся у будові схилів Дніпра та його приток. Фрагментарно також збереглися сліди палеоберегової лінії з рівнем води озера біля 80 м. Обидва ці перегини досить легко визначаються на цифрових моделях.

З впевненістю можна говорити про те, що, у ті часи, в межах проходу Дніпра через кристалічний масив існував каскад водоспадів, які видовищністю не поступалася сучасному Ніагарського водоспаду. Але, на жаль, вода каміння точить, тому з часом прохід поглибився, а водоспади перетворилися на пороги, які вже в результаті втручання людини були поховані під товщею води.

Спустошення озерного басейну у середній течії Дніпра та подальше існування досить значних за розмірами водойм в межах Білорусії стали причиною двох надзвичайно масштабних природних катастроф. Перша пов’язана з проривом вододілу між улоговиною середнього Дніпра та Поліськими озерами під час танення Московського льодовика. Вона зумовила винос величезного об’єму води, льодових брил та значної кількості матеріалу в басейн середнього Дніпра /20/. Друга катастрофа була значно менша за масштабами. Її причиною був прорив залишків Поліського озера, з басейну сучасної Прип’яті наприкінці Валдайського часу. Наслідками були: незначне зміщення долини Дніпра над відрізку між Любичем та Вишгородом; утворення долини Прип’яті на місці колишнього озера; зміна напрямку стоку з Поліської низовини з західного на східний. Тема природний катастроф, що мали місце у басейні Дніпра в часи формування його басейну є надзвичайно важливою та масштабною. Деякі результати досліджень були викладені в окремих публікаціях /10, 20/, але ця проблематика потребує подальшого поглиблення та узагальнення.

У будові гідромережі району рівень днища „мертвої долини”, можливо, відповідає рівню других терас Говтви та Полузери, як це видно з правої частини рис. 8. Узгодження гіпсометричних характеристик цих рівнів через їх фрагментарність пов’язане з певними труднощами. Вище відмічалося, що падіння поверхні вздовж „мертвої долини” складає 0.6 м/км, тобто профіль долини був ще не вироблений. Але падіння її продовження вздовж сучасної долини Полузери складає вже 0,13 м/км. Тобто на цьому відрізку її повздовжній профіль є надзвичайно пологим. Цей факт може мати два пояснення: 1 - перебудова гідромережі відбулася в період коли спостерігалися максимальні витрати води; 2 – тектонічний фактор, оскільки пониззя річки Полузери знаходиться в межах південної частини значного за площею Решетняківського штоку, то навіть незначна його активність могла призвести до деформації тераси. Обидві ці версії є рівноцінними, але не виключається можливість того, що діяли обидва чинники одразу.

Залишається не зовсім ясним походження першої надзаплавної тераси Говтви та Полузери (див.рис.8). Тераса поширена фрагментарно, вузькими смугами вздовж їх долин. На поверхні тераси відносно добре збереглися фрагменти флювіальних форм. Висота уступу від заплави до цієї тераси приблизно складає третину висоту уступу від заплави до другої надзаплавної тераси. Біля с. Сені висота уступу від заплави до першої тераси складає приблизно 4 м, а висота уступу до другої тераси (від рівня заплави) – 14 м. Проблема полягає у тому, що існування першої тераси вносить певну плутанину у визначення кількості циклів зміни водності. Для узгодження кількості циклів та кількості надзаплавних терас слід припускати можливість існування ще одного холодного періоду, але можна також пов’язати її утворення з перервою у таненні льодовика.

Інші цікаві матеріали

Нормативна грошова
Здійснення контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження приватної власності на земельні ділянки та платного характеру використання потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин, ...

Країни Балтії
У Північній Європі своєрідним історичним розвитком, природними умовами і ресурсами, національним колоритом і культурою виділяється трійка Прибалтійських країн (країни Балтії): Естонія, Литва, Латвія. Пропонуємо стисл ...

Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку. «Мультиплікац ...