Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери
У кількох наступних фотознімках, що були зроблені вздовж урвища гори Пивихи спробуємо наглядно показати ті протиріччя, про які йшла мова вище. На рис 12 вміщене зображення верстви київських мергелів, що входять до складу тіла насуву. В умовах сучасного залягання вище рівня підземних вод відклади мергелю виглядають досить міцними. Але вже на наступному знімку (рис.13) зафіксований процес їх розтікання, коли вони просякнуті талою водою. При цьому втрата монолітності відбувається тільки під дією власною ваги.
|
|
|
Рис.12. Виходи відкладів мергелю у насуві гори Пивихи (квітень 2006) |
|
| |
|
Рис.13. Втрата монолітності та розтікання перезволоженого київського мергелю під дією власною ваги | |
|
| |
|
Рис.14. Відклади „морени” у кручі гори Пивихи (більш темний горизонт під відкладами лесу). | |
На цих двох знімках (у лівих верхніх кутах) можна побачити і відклади „морени” в межах деформацій гори Пивихи, а рис.14 показує умови її залягання на північному схилі гори Пивихи. За межами гори їх залягання стає ідеально поземим. Незвичною для морени тут є наявність прошаркуватості, яку Г.І.Горецький пояснював осадженням через воду /6/, мізерна присутність уламкового матеріалу. Як можна судити з зображення на рис.15 сумарний їх вміст у палеоген-четвертинних відкладах мізерний. На плесі знаходяться уламки не тільки з „морени”, але з усіх інших четвертинних відкладів, що знаходяться під насувом. Сумарна потужність розмитої товщі складає 20-30 м, при цьому слід врахувати, що частину матеріалу були винесено тимчасовими потоками.
|
|
|
Рис.15. Залишки гравійно-галечникового матеріалу на плесі біля гори Пивихи |
Наявність прошаркуватості навіть не ставить під сумнів хибність віднесення цього горизонту до морени, вона просто відмітає таку можливість. Завжди головним критерієм визначення морени була без структурність. А зрозуміти, що означає осадження морени через воду взагалі не можливо, такий процес слід вже розглядати як формування озерних осадків.
Наступні три знімки показують наше нехлюйське відношення до пам’яток природи. На першій фотографії (рис.3.1.17) вміщений напис про заказник „Гора Пивиха”, де вказані не тільки його межі, а й правила поведінки. Наступний знімок 17 зроблений на відстані усього 200 м від щита з написом про існування ландшафтного заказника „Гора Пивиха”. Це зображення, як і наступне з вежею мобільного зв’язку у найвищій точці гори не потребують коментарів. Їх треба сприймати як вони є.
|
|
|
Рис.16. Щит з написом про існування заказника „гора Пивихи” |
|
|
|
Рис.17. Смітник вздовж підніжжя ландшафтного заказника „Гора Пивиха” |
Якщо продовжити тему побутового забруднення, то не має сумніву, що сьогодні вона вже є максимально гострою. Тепер ми вже можемо говорити не про льодові затори, чи заломи з дерева, а про пластиково-пляшково-деревні заломи, свідченням чому є хнімок на рис.19.
|
|
|
Рис.18. Вежа мобільного зв’язку у верхній точці ландшафтного заказника „Гора Пивиха” |
|
|
|
Рис.19. Пластиково-пляшково-деревний залом на річці Псел, весна 2006 |
Інші цікаві матеріали
Застосування інноваційних технологій навчання географії
1.
Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави,
запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні
напрямки державної полі ...
Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині
Курсова
робота присвячена темі „ Досліджування сильних і суховійних вітрів на
Дніпропетровщині ”.
Дослідження
швидкості вітрів та суховіїв, динаміки змін є досить актуальними для народного
та сільського господарства ...
Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело
задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство
безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне
значення: наукове, мат ...
