Загадки Атлантиди

Порушником спокою став у 1987 р. російський дослідник І. Машников. Він логічно проаналізував твори Платона й висунув нову гіпотезу, яка, на наш погляд, цілком заслуговує на увагу. І. Машников перед усім оспорює дату загибелі Атлантиди й деякі інші дані Соломона – Платона. Взяти хоча б численність морських і сухопутних військ атлантів. Адже за описами Платона атланти мали величезну армаду – 1200 кораблів з військом понад мільйон чоловік. Армія греків, яка перемогла атлантів, була, мабуть, не меншою. «Відкіля ж, розмірковує вчений, - могло взятися в льодовиковий період таке велике військо? Адже на всій планеті в ті часи мешкало не більше 3-4 мільйонів чоловіків, які, до того ж перебували на дуже низькому рівні розвитку. Ні напевне йдеться про пізніші часи». І він висуває досить імовірну версію. «В стародавні часи, - каже він, - число 9000 записували як десять тисяч мінус тисяча, а 900 як тисяча мінус сто. В стародавній системі обчислення, якою користувалися в Єгипті, тисяча позначалася

9

знаком «М», а в стародавній Греції «М» означало десять тисяч. Очевидно Солон переписав з давньоєгипетських документів, за скільки років до нього загинула Антлантида, а його правнук зрозумів єгипетські знаки як древньогрецькі. Так і з’явилося 9 000 замість 900». Враховуючи, що Солон побував у Єгипті (560 р. до н.е.) через 900 років після загибелі Атлантиди, можна приблизно вирахувати дату катастрофи – 1460 р. до н.е. з можливою похибкою 100-150 років.

Ті, хто розміщував Атлантиду в Атлантиці, на думку автора, йшли хибним шляхом, тому що не вагалися, що згадані Платоном Геркулесові стовпи, за якими розташувалася ця земля, - Гібралтар. Однак під Геракловими стовпами розумілося якесь інше місце. Платон відзначав, що Геракловими стовпами проходив морський кордон між Афінською державою та країною атлантів, отож стовпи могли бути тільки в Егейському морі. Платон говорить, що Афіни протистояли державі атлантів, це можна розуміти не лише як військове протистояння, а й географічне, - мовляв, на другому березі тобто на півострові Мала Азія. А там у той час була стародавня земля хеттів. До того ж, як твердить автор, лише тут збереглися міста колового планування, ніби окреслені циркулем.

Але ж Платон говорив про Атлантиду як про великий острів, що занурився у воду. Частина цієї держави, може, й справді була розташована на острові (хоч і не такому великому, як писав Платон), і її знищило виверження вулкана або землетрус, відтак у цьому місці лишилося лише пасмо островів,

10

які звуться нині Споради. Отже, виходить Атлантида – це Хеттія острівна частина її. І ще Платон, переказуючи Солона, зазначав, що Атлантида воювала з Афінами. Так, згідно джерел, XIV ст. до н. е. з Хеттією воював Єгипет, а незабаром у війну вступили й Афіни, які за відомостями Геродота, завдали нищівної поразки хеттам і захопили 13 їхніх міст. Згодом імперія хеттів розпалася.

На думку І. Машникова, війна Афін з Хеттією «дає ключ до розв’язання ще однії загадки. Адже незрозуміло, чому жреці назвали регіон Хеттії Атлантидою, а його мешканців атлантами. Атланти, твердить учений, це зовсім не національність, а принизливе прізвисько поневоленого народу. Скульптурне зображення ворога у вигляді раба, що підпирав карниз, стало символом звитяги переможців і впокорення переможених. Як відомо, такі фігури називали атланти. Хетти розбиті афінами, були обернені в рабство й стали зватися атлантами, їхня ж повалена держава Атлантидою».

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Івано–Франківської області
Дослідженню розвитку промислових комплексів та проблеми територіальної організації промислового виробництва України присвячено чимало науково-дослідних і практичних робіт. Дана курсова робота висвітлює тему, яка на сь ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу – Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах ...