Загадки Атлантиди

Як знати, раптом ці міркування вченого близькі до істини…

Цікаву версію висунув у 1992 р. й німецький учений Цангер. На його думку, розповідь Платона є нічим іншим, як «перекрученою пам’яттю»… про велику Трою. Це античне місто поблизу Дарданельської протоки й описане Гомером вважалося міфом. Проте в 1871 р. залишки Трої таки розшукав німецький вчений Г. Шліман. Цангер наводить багато досить вагомих, як на наш погляд, доказів своєї гіпотези, базуючись

11

на збігах у Платона й Гомера в описах, зокрема, природи місцевості, де була розташована Троя, та на інших.

* В Атлантиді віяв сильний північний вітер, що не є типовим для Середземномор’я, за винятком лише відомого своїми штормовими вітрами входу в Чорне море.

* В Атлантиді, за описами, було два джерела – тепле й холодне. За словами Гомера, такі ж були у Трої.

* В Атлантиді знали латунь. В античні часи цей сплав виготовляли лише в одному єдиному місці – в Едромітті, що розтошований поблизу Трої.

* Розмір центральної частини міста Атлантиди, як зазначав

Платон, – п’ять стадій (900 кв.м.). Такий же розмір і пальцового комплексу Трої.

* Платон докладно описав великі портові споруди Атлантиди й твердив, що навколишня рівнина була прорізана каналами. Для заповнення цього водного лабіринту, за словами Платона, мешканці Атлантиди пробили в берегових скелях проходи в море. Рівнина, де стояла Троя, так само прорізана каналами, й тут, як і в Атлантиді, прибережні скелі пробиті наскрізь у двох місцях.

* В Атлантиді головний канал, що йшов від моря до царської фортеці, був завдовжки такий же, як у Трої.

* Морська міць Атлантиди, за Платоном, трималися на 12 сотнях суден, а флот Трої, за Гомером, налічував 1185 суден.

12

А як же бути з тим, що у Платона розповідається не про рівнину, а про великий острів, на якому була розташована Атлантида?

Вірно, каже Цангер, але винуватцем цього є Солон. Він помилково прочитав ієрогліфічні написи на стовпі під час відвідання головного храму в тодішній резиденції єгипетських фараонів Саїсі. Насправді цей ієрогліф означав не острів, а узбережжя або пісчасну смугу. Помилково розшифрував він і позначення місця, де була розташована легендарна країна. Не виключено, що Геракловими стовпами, як ми вже казали, називали Дарданели, а не Гібралтар.

Як вважає автор цієї версії, Платон припустився ще однієї великої помилки, називаючи час катастрофи. На колоні єгипетського храму було записано ієрогліфами, що «9000 років тому стародавні греки перемогли могутню, добре озброєну державу, ім’я якої Атлантида». Ця дата була каменем спотикання для вчених. Адже неможливо уявити собі існування розвинутої цивілізації… в кам’яному віці.

І ось Цангер знаходить, на наш погляд, досить переконливий вихід з цієї загадки. Як він з’ясував, у стародавньому Єгипті з середини третього тисячоліття користувалися не одним, а трьома календарами: державним офіційним сонячним та двома релігійними – місячними. Оскільки йдеться про колону в храмі, то час подій на ній був позначений за місячним календарем, отож названу вище дату слід поділити на 12,37. Виходячи з цього, вчений і визначає таку дату згаданої битви – 1207 р. до н. е. І виявляється, що

13

саме в цей час греки вели велику війну. Однак ворог був не за Гібралтарською протокою, а значно ближче – на північному заході Малої Азії. До того ж, одна з грецьких хронік називає і дату підкорення Трої – 1209 р. до н. е.

Інші цікаві матеріали

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...

Генезис океану
Об’єкт: океан. Предмет: генезис океану. Мета курсової роботи: встановити походження світового океану. Завдання: підрозділ Світового океану на окремі частини, будова земної кори в області океанів, основні риси ре ...

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...