Огляд літератури
· запровадити і жорстко дотримуватися правил стимулювання та санкцій за показниками рівня використання сільськогосподарських угідь та їх екологічного стану.
З метою господарсько доцільного, економічно та екологічно обґрунтованого перерозподілу земель сільськогосподарського призначення в державі має бути запроваджений зрештою регульований земельний ринок, який враховує нинішні соціально-економічні реалії та регіональні особливості можливого земельного обігу.
3. Проблеми, які пов'язані зі створенням повноцінної та високорозвиненої ринкової інфраструктури, в т.ч. і земельного ринку. Без такої інфраструктури подальший розвиток ринкових перетворень аграрного сектора та усього АПК, поглиблення земельної реформи просто неможливі. Для цього в державному бюджеті, як і в місцевих бюджетах, мають передбачатися відповідні кошти. Від успішного вирішення зазначених вище проблем залежать продовольча безпека держави та раціональне й еколого-безпечне використання її найціннішого багатства - земельних ресурсів.
4. Проблеми, які необхідно вирішувати у сфері аграрного землекористування, реформуючи земельні відносини на селі таким чином, щоб перевести його на модель сталого розвитку. Це має бути фундаментальним завданням нового етапу здійснення земельної реформи в Україні. Як відомо, Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася в червні 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро, визначила комплекс завдань щодо системного підходу до планування та раціонального використання земельних ресурсів взагалі й у сільському господарстві зокрема.[1]
Важливу роль у здійсненні земельної реформи відіграє земельний кадастр.
Земельний кадастр, як відомо, ведеться з метою інформаційного забезпечення учасників земельних відносин при реалізації їхніх повноважень по володінню, користуванню і розпорядженню землею. У процесі формування цих відносин, обумовленого особливостями використання землі, розвитком науково-технічного прогресу та зміною соціальних факторів змінювались завдання, методи і технології земельного кадастру, а також область застосування його інформації. За всіх часів людство шукало найбільш оптимальні і найбільш опрацьовані способи ведення кадастру - на перший план виходили реальна або парцелярна системи; у кадастрі знаходили висвітлення переважно правові, облікові або оціночні дані. Тобто, перед суспільством завжди гостро стояла проблема відповідності кадастру сформованим земельним відносинам, рівню розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу, а також пошуку шляхів вдосконалення кадастрових процедур.
У нашій країні з початком земельних перетворень значення земельно-кадастрової інформації ще більш зросло, тому що в її об'єктивності стали зацікавлені не тільки державні органи і господарські структури, але і практично всі громадяни та юридичні особи, залучені до земельних відносин. Самі земельні відносини за останнє десятиліття зазнали принципових змін. У першу чергу, це зміна форми власності на землю, залучення її в ринковий оборот і введення земельного податку. При цьому кадастр, як інформаційна інфраструктура і механізм регулювання земельних відносин, стає все більш складним у порівнянні з кадастром попередніх десятиріч.
Земельний кадастр виконує певні ролі:
1) регулююча роль кадастру
- інформаційно забезпечити формування, удосконалювання і функціонування адміністративних і економічних механізмів державного регулювання земельних відносин, і особливо формування земельного ринку;
2) фіскальна роль кадастру
- інформаційно й організаційно забезпечити надходження податкових платежів за земельні ресурси, у т.ч. при здійсненні з ними різних угод (встановлення ставок податку й облік платників податків);
3) правова роль кадастру
- забезпечити реєстрацію правового статусу земельних ділянок (їхня приналежність, дані про угоди, про форму права на ділянку і її право-володільця) або її інформаційне забезпечення;
4) облікова роль кадастру
- здійснити облік земельних ресурсів (їхньої кількості, місця розташування, розподілу між власниками і користувачами, якісного стану, ступеню залучення в ринковий оборот і т. п.) як найважливішого національного надбання;
5) господарська ( агро-виробнича) роль кадастру
- забезпечити потребу в даних про якість земель для сільськогосподарського (придатність до оброблення тих або інших культур) і іншого використання (для розміщення виробничих об'єктів, лісонасаджень і т. п.).
Інші цікаві матеріали
Великі географічні відкриття
Періоду розкладання
феодалізму і виникненню капіталістичних відносин передували Великі географічні
відкриття, що зіграли важливу роль у переході до буржуазного способу
виробництва.
Великі географічні
відкриття були ...
Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3
млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу).
Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х
тисячах дрібних островів майж ...
Економіко-географічна характеристика Республіки Індонезії
Назва
"Індонезія" є складовим і походить від топоніма "Індія"
(лат. Indus) В поєднанні з похідним від грецького слова "несос"
(греч. нῆупт
- острів), Буквально "Острівна Індія&q ...