Облік кількості і якості земель.

Зростаюча потреба в інформації про землю як основу земельної реформи, планування землекористування, розвитку і управління земельними ресурсами спостерігається в усьому світі. Земля – основне джерело матеріального благополуччя. Як в приватному так і в громадському секторі інформація про землю є основою для прийняття рішень, пов’язаних з розвитком і управлінням, інвестиціями. Органи державної виконавчої влади і місцевого самоврядування повинні мати можливість вирішувати складні завдання і приймати рішення з використанням великих обсягів географічно-пов’язаних даних. При цьому типові рішення повинні прийматись швидко і професійно.

На сучасному етапі проведення земельної реформи, необхідно врахувати стан земельних ресурсів не тільки в правовому але й в господарському і природному відношеннях. Це означає, що право володіння і користування землею в нашій державі нерозривно зв’язане її господарсько-доцільним користуванням відповідно до призначення тієї чи іншої частини земельного фонду. Тому дотримується єдність реєстрації земельних ділянок і державного обліку земель.

Облік земель слід розглядати, як державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення, господарське використання земельних ресурсів та їх природний стан [16].

Земля є всезагальною умовою процесу виробництва, тому облік землі необхідно вести в усіх галузях народного господарства в розрізі основних категорій земельного фонду.

Облік кількості земельвідображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

Земельно-обліковою одиницею є земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами, яка має ідентифікаційний (кадастровий) номер.

Облік земель – це державний захід, щодо накопичення систематизації й аналізу всесторонніх відомостей про кількість, розміщення та господарське використання земельних ресурсів.

Основне завдання обліку земель згідно ст.203 п.1, стр.69 Земельного кодексу України полягає в тому, щоб дати характеристику земельної ділянки за площею, складом угідь і їх підвидами відповідно до прийнятої класифікація угідь.

Державний облік земель проводиться за фактичним станом угідь на основі якісних планово-картографічних матеріалів і даних обліку поточних змін, виявлених графічним способом. Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушуваних земель. Однак облік цих земель ведуть не тільки за угіддями та їх підвидами, але й за ступенем зрошуваності й осушуваності, станом осушувальної і зрошувальної мережі.

Обліком передбачена кількісна характеристика земель, що перебувають у власності, зокрема в державній, приватній і комунальній, а також земель, які перебувають в оренді. Виділяється також інформація про землі, що оподатковуються і не оподатковуються.

Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушуваних земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і використанням меліоративних земель. Однак цей облік ведеться не тільки за угіддями та їх підвидами, але й за ступенем зрошуваності й осушуваності, способами зрошення й осушення, станом зрошувальної й осушувальної мережі.

Дані обліку кількості земель відображають фактичний стан їх використання і щорічно доводяться до відома всіх загальногосподарських і державних органів управління земельними ресурсами.

Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових зйомок. Основним чинником, що визначає всі параметри кадастрових зйомок, є вимоги до точності та Детальності відображення земельно-облікових одиниць, які зумовлені зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо при оподаткуванні її власників і землекористувачів та при купівлі-продажу землі. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю і максимальними можливостями відображення на плані земельно-облікових одиниць інформації.

Від характеру використання земель і потенційних можливостей земельних ресурсів, залежить, і сам ступінь детальності проведення обліку. Найдетальнішому обліку підлягають землі сільськогосподарського призначення, які виступають головним засобом виробництва в сільському господарстві, землі лісового фонду, як головний засіб виробництва у лісовому господарстві. Детального особливого обліку вимагають землі в межах населених пунктів, які є просторовим операційним базисом для житлового, адміністративного і культурно-побутового та виробничого будівництва в містах, селищах міського типу та сільських населених пунктах з густою забудовою дрібними ділянками. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, оздоровчого та іншого не сільськогосподарського призначення виступають як просторовий базис для розміщення промислових підприємств, транспортних шляхів сполучень, зон відпочинку і оздоровлення населення і можуть обліковуватись за скороченою формою. Не вимагають детального обліку землі водного фонду, зайняті переважно водними просторами.

Інші цікаві матеріали

Водоспади Південної Америки
Навіть при побіжному погляді на карту Південної Америки одразу впадає в око яскраво виражена своєрідність будови її поверхні. Це країна високих гір, великих плоскогір'їв і низин. Уздовж усього західного узбережжя на т ...

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку. «Мультиплікац ...