Оцінка здійснення земельної реформи.

Проведення реструктуризації сільгосппідприємств потребує внесення істотних змін у напрямі та змісті діяльності держави щодо забезпечення земельної реформи. На перший план постали питання створення такого механізму земельної реформи, який стимулював би перетворення колек­тивних сільськогосподарських підприємств у господарські формування ринкового типу, що здійснюють свою діяльність на основі приватної власності на землю і майно.

За десять років реформування земельного ладу в Україні виконано значний обсяг робіт, однак кінцевої мети реформи - забезпечення економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування ще не досягнуто. Держава втратила монополію на землю. В результаті перерозподілу земель у державній власності залишилось 48,2% загальної площі земель країни.

Здійснено паювання 29,5 млн. га земель колективної власності в 10967 господарствах. Власниками права на земельну частку (пай) стали 6,4млн. Середній розмір паю складає 4,0 га. Отримали земельні ділянки у розмірі паю в натурі 102,6 тис. громадян. Створено резервний фонд земель на площі 3 млн. 58 тис. га. За роки земельної реформи приватизували свої земельні ділянки 10,6 млн. громадян на площі 3 млн. 174 тис. га. 35,5 тис. фермерських господарств використовують 1 млн. 117 тис. га сільськогосподарських угідь. Досить швидко розвинулось особисте підсобне землекористування, садівництво, городництво, що дало забезпечити виробництво на їх базі близько 2/3 обсягу сільськогосподарської продукції країни. Завдяки приватному сільськогосподарському сектору продовольчий ринок країни наповнений значною мірою вітчизняною продукцією.

Згідно з Указом Президента від 3 грудня 1999 року впродовж кількох місяців було реформовано колективні сільськогосподарські підприємства і на їх базі створено понад 14 тисяч агроформувань ринкового типу, а 72 тисячам селян уже видано державні акти на право приватної власності на землю. Збулася споконвічна мрія українських хліборобів — бути реальними господарями на власній землі. Майже на дві тисячі зросла кількість фермерських господарств (порівняно з минулим роком) та вдвічі збільшилась частка землі, яку сьогодні вони використовують. Фермерські угіддя займають 4,7 відсотка загальної площі сільськогосподарських угідь країни.

За період виконання Указу Президента від 3 грудня 1999 року частка господарських товариств у структурі аграрних підприємств збільшилася з 14 до 47 відсотків, приватних підприємств - з 4 до 20 відсотків. Близько чверті господарств є сільськогосподарськими кооперативами.

Нові агроструктури, сформовані на умовах оренди, використовують нині 21,4 млн. гектарів землі, а це 5,3 млн. паїв. Близько 500 цих підприємств зобов'язалися сплачувати за оренду понад 2 відсотки від встановленої вартості земельних часток. 1317 орендарів платитимуть від 1 до 2 відсотків. 10562 агроструктури - 1 відсоток і 687 підприємств - трохи менше одного відсотка. Внаслідок цього, орендодавці одержать 1,5 млрд. грн. (у тому числі пенсіонери - 760 млн. грн.) орендної плати. Середня вартість орендної плати за один пай становить 280 грн.

Але, незважаючи на ряд досягнень, земельна реформа не привела до рішучого й ефективного оновлення сільськогосподарського виробництва, пожвавлення інвестиційних процесів в інших галузях виробництва, не створила умов раціонального і ефективного використання земель, підвищення добробуту населення. Це викликає необхідність комплексного цілеспрямованого вирішення проблеми реформування земельних відносин на ринкових засадах у тісному спорідненні з реформуванням економічного ладу країни в цілому.

На території Космацької ради були проведені всі основні роботи, які були в завданні земельної реформи, однак як і земельній реформі по всій Україні завдання земельної реформи не привело до рішучого й ефективного оновлення сільськогосподарського виробництва та інші проблеми.

1.Формування території, встановлення меж сільської ради і населеного пункту.

В 1992 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою УААН розроблений проект встановлення меж сільських населених пунктів Космацької сільської ради. Відповідно до цього проекту до земель населених пунктів були віднесені площі, встановлені виходячи із розміру земельних ділянок землевласників і землекористувачів, відносилися:

- зони житлової забудови з ділянками для ведення особистого підсобного господарства;

- територій загального користування з громадськими будівлями, зеленими насадженнями, водоймищами, громадськими площами, вулицями, проїздами;

- ділянки для розміщення об'єктів комунального призначення (водозаборів, очисних споруд тощо);

- в окремих випадках виробничої зони, де розміщені тваринницькі приміщення з комплексом будівель по їх експлуатації, машинно-тракторні двори, комунально-побутовий сектор, складські приміщення та інші;

- земель, що надані в установленому порядку організаціям, підприємствам, установам;

- рекреаційні зони, що безпосередньо примикають до населеного пункту;

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області
Розміщення продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил за територією відповідно до природних, економічних, соціальних умов і факторів, який визначається особливостями територіального п ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...

Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...