Охорона природи

Земля – єдина універсальна умова життя, комора мінерально-сировинних ресурсів, природна основа виробництва, а в сільському господарстві – основний його засіб. Як продукт природи і природне тіло без залучення до виробництва вона мертва, безплідна.

Всі природні компоненти ландшафтної сфери, а саме рельєф, гірські породи, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ знаходяться у внутрішньому взаємозв’язку і розвитку, як одне ціле вони вивчаються самостійною галуззю фізичної географії – ландшафтознавством. Всі природні компоненти ландшафтної сфери несуть слід антропогенної діяльності.

Враховуючи значне перетворення ландшафтів нашої країни, останнім часом все більше уваги приділяється визначенню рівня антропогенної перетвореності ландшафтів, плануються і розробляються заходи по перетворенню їх в природній стан.

Найбільших змін ландшафти зазнали під впливом меліорації земель, тому оцінка структурних змін в ландшафтах під впливом меліоративних заходів повинна включати характеристику і аналіз ступеня диференціації і змінюваності, розчленованості і строкатості, ступінь якісної диференціації ландшафту характеризують контрастністю. Ряд вчених для такої характеристики пропонує використовувати шкалу контрастності ґрунтів, об’єднання їх в агрогрупи.

Крім того, доцільно розрахувати коефіцієнт неоднорідності ґрунтового ареалу, враховуючи компоненти за показниками ступеня перетворення, визначаючи загальний індекс антропогенного перетворення. Оцінка структурних змін в ландшафтах під впливом меліоративних заходів повинна починатись з розрахунку показників характеристик елементарних ґрунтових ареалів, тобто агрогруп ґрунтів, типів земель, сільськогосподарських земель.

Розробка землевпорядних схем, і впровадження їх через комплекс проектів призводить до глибоких змін природних і сільськогосподарських ландшафтів. В даний час відсутні зведені наукові роботи та методичні рекомендації по складанню ландшафтно-екологічної документації, тому можна запропонувати такі вихідні положення прикладного аналізу ландшафтної неоднорідності земельного фонду при землевпорядкуванні:

1) в сільськогосподарській практиці важливо врахувати основну умову ландшафтно-екологічного підходу – збалансоване співвідношення між використанням, збереженням і покращенням конкретного виду ґрунтів при оптимальному використанні потенційних можливостей самих ландшафтів;

2) в конкретному районі необхідно ув’язувати спеціалізацію, агротехніку, різні види сільськогосподарських меліорацій з особливостями прояву ландшафтної неоднорідності, стійкості їх змін в протіканні геохімічних і біофізичних процесів;

3) створені ландшафти функціонують і розвиваються у відповідності з природними закономірностями;

4) природні ландшафти і сільськогосподарське виробництво взаємозв’язані і являють собою єдину ландшафтно-сільськогосподарську систему;

5) при інтенсивному сільськогосподарському використанні земельного фонду, коли рівновага в ландшафті підтримується штучно. Особливо важливі: розробка і здійснення на практиці заходів, спрямованих на попередження можливих негативних наслідків використання земель;

6) аналіз ландшафтної неоднорідності земельного фонду необхідно розглядати як багатофункціональний процес.

Аналізуючи природні умови для потреб землевпорядкування, поряд з впливом антропогенних факторів необхідно враховувати і природні тенденції розвитку ландшафтів, можливість прояву несприятливих природних процесів для сільського господарства (заболочення, засолення). Останні діють повільніше але масштабніше.

Раціональним можна рахувати такий вплив, при якому забезпечується правильний ресурсообіг, розширення відтворення природних ресурсів, ландшафтів.

Територія Космацької сільської ради відноситься до гірського агро-кліматичного району, головними кліматичними особливостями, якого слід вважати температурний режим і опади. Клімат помірно-континентальний, вологий. Самими теплими місяцями року є липень і серпень. За температурними показниками цю територію можна назвати помірно теплою. Середньорічна температура повітря становить 4о – 5о. Періоди з середніми добовими температурами вище нуля настають в другій декаді березня і закінчуються в кінці листопада (240 – 255 днів). Середня тривалість без морозного періоду 176 днів, а вегетаційного - -180 днів, весняні приморозки припиняються в першій декаді травня, а починаються в третій декаді жовтня. В середньому тут випадає за рік 760 – 1060 мм атмосферних опадів, при чому на теплій період випадає близько 460 – 600 мм, що становить 60% від річної кількості. Тому в літку дощі випадають часто, у вигляді злив, а також мають затяжний характер. На протязі зими сніговий покрив не стійкий.

Інші цікаві матеріали

Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо­го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Складання проекту внутрігосподарського
Землевпорядне проектування — складова частина землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу, що обґрунтовує методи проектування і закономірності функціонування землі, як головного засобу виробництва та прост ...