Охорона праці

Рекогнітовання передбачає вивчення умов місцевості з метою найбільш раціонально розміщення пунктів триангуляції в відношенні: безпечного місця установи, високої якості лінії за формою і геометричним зв’язком, найменшою висотою знаків і вартості їх будови, безпечного під’їзду і підходу до пункту, ефективною організацією всіх робіт.

З метою безпеки рекомендується місце для установки сигналу вибрати не ближче: двох висот знаку від дороги, телеграфних ліній і будов, восьми висот знаку від електроліній високої напруги, тридцяти висот знаку від межі аеродрому.

Попереднє обговорення про форму міній і висоту знаків складається в результаті проектування триалгуляції і розрахунків висот знаків на корті з горизонталями. Ці дані уточнюються в полі шляхом розміщення віх або мачт на пунктах, вибраних для будівництва знаків, замітки їх місцезнаходження з відповідних пунктів і визначення висот знаків шляхом геодезичного нівелювання.

Перспективними методами є об’єднання рекогнотування і побудування знаків в єдиний комплекс. Рекогні бригади доповнюються двома, трьома будівельними бригадами і створює ланку, здатну вибрати вигідне місце для пункту і без надбудов і перебудов, побудувати сигнал належної висоти.

Керівником комплексної ланки назначається інженер – рекогнасціровщик, який за допомогою будівельників швидко організує установку віх або мачт і замітить їх з вибудованих сигналів.

Установлені віхи повинні бути добре спостережувані на відстані 13-20км, для чого на верхньому кінці віх закріплюється візирна ціль із заготовлених матеріалів, які чітко відрізняються від фону, на який вона проектується. Візирні цілі віх і мачт повинні бути підняті на 3м вище лісу. Для вивчення поля зору місцевості геодезисти піднімаються на старі сигнали, пожежні вишки, дзвіниці церков і інші висотні споруди. Такі піднімання слід робити обережно, з страховкою, так як деякі з них можуть бути трухлявими, що може привести до травматизму людей.

Іноді рекогностуючому потрібно підніматись на дерева за допомогою сибірських кігтів і страх вального поясу з карабінами на кінцях, з двома шнурами. Другий шнур потрібний для обходу сучків дерева. Вільним шнуром обводять дерево вище сучків і затикають карабін на кільце поясу. Тільки після того карабін шнура, розміщений нижче сучка, відчіпляють. Запобіжний пояс, шнур, карабін і кільце повинні щорічно перевірятися на навантаження 300кг.

При підніманні на мачту рекогнастировщик не повинен мати при собі вантажу. Як виключення допускається за плечима в рюкзаку вантаж не більше 6кг.

Надійним засобом для піднімання знаків - є драбина. Разом з використання автотранспорту почали використовувати драбини розміщені на автомобілях, надійно закріплені у кузові автомобіля, які утримують у вертикальному положенні за допомогою висоти розтяжок. Широко використовується 22 – метрова драбина Н.В.Шрейбера, спеціально побудована для рекогнастування пунктів тріангуляції в складних лісових районах. Вона монтується на землі із дев’яти секцій і піднімається двома робітниками за допомогою “падаючої стріли”. Вся драбина утримується трьома ярусами розтяжок. На верхній секції є пристосування для роботи рекогностування. І страхуючи його від падіння.

Для побудови геодезичних сигналів лісоматеріали необхідно заготовити завчасно. При роботі в лісових районах геодезистам приходиться виконувати лісорубні роботи при рекогнасціровці, розчистці площадки для сигналів, виготовленням мачт, віх, при прорубці просік і візирок, при маркуванні розпізнавальних знаків, при організації табору, при побудові зимівок, міст і переправ.

Побудова тріангуляційних сигналів з самою трудомісткою, дорогою і небезпечною частиною робіт по тріангуляції . Крім того вона рахується роботою підвищеної небезпеки і дає найбільший коефіцієнт важкості.

Ускладнення збільшується при будівництві високих (30-40м)сигналів у лісі з підйомом сигналу зібраному вигляді масою 20 т. Робота по будівництві геодезичних сигналів потребує добре підготовленого персоналу, що пройшов певну курсову перепідготовку з вивченням безпечних прийомів роботи по будові і підйому сигналу.

Інші цікаві матеріали

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт
Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території Житомирськ ...

Лучна рослинність України
Актуальність. Лучна рослинність в структурі рослинного покриву України посідає другу позицію і займає 8,5-9,0 млн. га. Якщо врахувати, що зі структури земельного фонду вилучаються малопродуктивні землі та антропогенно п ...