Огляд літератури.
Згідно з діючим Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облік земель за якістю ведеться за всіма категоріями земель і містить класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; характеристику за вмістом гумусу та поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, заболоченістю, засоленістю, кислотністю, забрудненням продуктами хімії сільського господарства, включаючи радіонуклідне; характеристику кормових угідь, класифікацію населених пунктів за функціональним призначенням та їх земель за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою і інше. Це дуже обширна інформація, збір якої на даний час в Україні не забезпечується навіть на землях сільськогосподарського призначення і на землях населених пунктів.
Дані якісного обліку земель служать базою для проведення бонітування ґрунтів, дані якого набирають актуальності при переході до нових форм господарювання на селі. Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки: глибина гумусового горизонту, вміст гумусу в орному шарі, вміст фізичної глини. При цьому враховують ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів. Останній раз бонітування ґрунтів в Україні проводилось у 1993р. в двох аспектах: як земельне - за основними природними властивостями, які характеризують ґрунти як природно історичне тіло, що задовольняє середні потреби всіх сільськогосподарських культур у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового і водного режимів; та як часткове. Часткове бонітування ґрунтів проведене за природними властивостями, які найбільш тісно корелюють з урожайністю озимої пшениці, озимого жита, вівса, кукурудзи на зерно, соняшника, цукрових буряків, картоплі та льону. Ці дані бонітування мають різне застосування, так, наприклад, дані загального бонітування застосовуються при визначенні грошової оцінки, а часткового бонітування - при розміщенні сільськогосподарських культур на відповідних ґрунтах, при плануванні урожайності, орендної плати тощо.
Економічна оцінка земель, в залежності від мети і завдань, також поділяється на загальну і часткову. Загальна оцінка проводиться за результатами господарської діяльності, а часткова - за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур зокрема.
Загальна оцінка проводиться за трьома показниками: вартістю валової продукції, окупністю затрат та диференціальним доходом; часткова економічна оцінка - за урожайністю, окупністю затрат та диференціальним доходом.
Інші цікаві матеріали
Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим
Крим – це особливий культурно-історичний регіон України.
Кримська земля береже пам`ятки всіх історичних епох, тому її прийнято називати
музеєм під відкритим небом, золотим дном для археології. Історичне минуле Криму
сві ...
Нафтова, нафтопереробна й газова промисловість України
Основи ефективного функціонування господарства певної
території закладаються ще на етапах районного планування і просторової
локалізації підприємств. Оптимальне розміщення підприємства щодо сировинних і
трудових ресурс ...
Рекреаційні ресурси України
Рекреаційні
ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх
можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні
ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...