Бонітування ґрунтів
Бонітування ґрунтів - це характеристика ґрунтів, що проводиться на основ даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на урожай сільськогосподарських культур.
Бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, сільськогосподарських підприємств та організацій проведено в 1993 році. Отримані показники використано при грошовій оцінці земель сільськогосподарського призначення. Значно ширше використання даних бонітування забезпечувало б проведення внутрішньогосподарського бонітування ґрунтів, що дало б можливість оцінити кожну окрему земельну ділянку за об’єктивними сталими природними властивостями.
Бонітування ґрунтів є продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування ґрунтів полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановлення, в скільки разів один ґрунт кращий від іншого за своїми природними і стихійно-побутовими властивостями. Об’єкт бонітування - ґрунт, виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.
У зв’язку з цим бонітування ґрунтів проводять за ґрунтовими різновидностями або групами ґрунтів, рівноцінних за господарською достойністю, які залягають на одних і тих же елементах рельєфу, подібних за умовами зволоження і внаслідок цього, близьких за агрофізичними і агрохімічними та іншими природними властивостями, які впливають на урожайність сільськогосподарських культур.
При бонітуванні ґрунтів необхідно брати до уваги урожайність на різних виробничих групах ґрунтів у межах земельно оціночного району при порівняльному рівні агротехніки і інтенсивності землеробства.
Однакові групи ґрунтів при бонітуванні повинні одержати однакові показники бонітету. Щоб визначити ці показники складається шкала бонітування ґрунту, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів.
Бонітування ґрунтів і економічна оцінка земель тісно пов’язані між собою спільністю мети, опираються на єдині дані реєстрації землеволодінь, обліку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Економічна оцінка дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка об’єктивно склалася за економічними показниками. Під економічною оцінкою розуміється оцінка якості землі як природного ресурсу і головного засобу виробництва у сільському господарстві. Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Вона встановлює відносну їх придатність за основними факторами природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. При економічній оцінці земля розглядається як головний засіб виробництва у сільському господарстві. Економічна оцінка землі має велике призначення для розвитку народного господарства країни. Дані оцінки використовуються як нормативні і нормативно-утворювальні фактори при вирішенні таких завдань, як науково обґрунтований розподіл земельного фонду для планомірного і пропорційного розвитку всіх галузей народного господарства, економічне обґрунтування об’ємів виробництва.
Інші цікаві матеріали
Фізична географія Антарктиди та Антарктики
Актуальність теми.
Антарктида - самий холодний з усіх материків. По території Антарктида
займає далеко не останнє місце серед інших частин світу. Площа її - близько
1400 млн. км2 - це майже в два рази більше площі Ав ...
Комплексна фізико-географічна характеристика Австралії
Австралія
- найменший материк на Землі. Разом із прилеглими до неї островами вона цілком
повністю лежить в південній півкулі. Назва цього материка, який був відкритий
та заселений найпізніше, у порівнянні з іншими матер ...
Розміщення продуктивних сил Волинської області
Як свідчить
досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства
регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських
районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення ...