Дослідження печер у першій половині XX ст.

Крим. У 1901-1920 рр. О. Крубер, Я. Лебединський, П. Петров, М. Клепінін, Н. Лебедєв у зв'язку з проведенням карстологічних, біологічних та краєзнавчих досліджень, виконали перші описи багатьох невеликих печер Криму. У 1906 р. Е. Лейст виконав перші в Росії електрометричні та радіометричні дослідження в печері Бінбаш. Результати цих робіт наведено в монографії О. Крубера «Карстова область Гірського Криму», яка й досі залишається неперевершеним географічним описом карстового регіону України. У ній є згадки про 31 печеру Криму.

У 1920-1950 рр. під час геологічних та гідрогеологічних досліджень Головного пасма описано кілька десятків невеликих порожнин Ай-Петринського та Чатирдазького масивів (П. Васильєвський, А. Слудський, С. Михайловський, В. Пчелінцев, А. Мамін). Найцікавішими є відомості про наявність вуглекислого газу в шахті Безодня на Агармиському масиві, (А. Спасо-Кукоцький), перші знахідки водної печерної фауни (Е. Боруцький), перші описи в конгломератах (К.Пирогов). До цього ж часу належать: перше використання терміну «спелеологія» в Україні (В. Махаєв), перша спроба спелеологічного районування (В. Махаєв, Саггіоді), а також перші кроки на складному шляху охорони карстових печер (у 1918 р. вийшов наказ Кримревкому, згідно з яким «печера Кизил-Коба з усім районом туфових відкладів оголошена власністю республіки»). У 1941 р. Ф. Бублейников надрукував першу невелику науково-популярну книжку про печери Криму [2-4].

У 1941-1945 рр. печери та катакомби Криму використовувалися як складні укриття.

Поділля і Буковина. В 1900-1939 рр. дослідження печер Вертеба, Кривченська, Угрінь проводили К. Гутковський, М. Орлович, В. Нехай, А. Маліцький тощо. За завданням Львівського комітету охорони природи детально досліджена Кривченська печера: складено її перший план, надруковано путівник. Ближня частина печери пристосована для відвідування. У 1939-1950 рр. дослідження печер не проводилися, але вони використовувалися як сховища, полігони, укриття для місцевих жителів. У печері біля с. Стрілківці (зараз — Озерна) у 1944 р. ховалися 38 жителів навколишніх сіл. 14 квітня 1949 р. у Львові створена перша в Україні молодіжна печерна організація. Її керівники — Г. Бачинський та М. Савчин організували дослідження Страдчанської та Медової печер, а також невеликих порожнин біля м. Миколаєва. Подальший розвиток ці дослідження отримали лише в 1958 р.

Інші райони. У зв'язку з проведенням геологічних та археологічних досліджень описано невеликі печери поблизу Одеси, у Приазов'ї, на Донеччині (Б. Чернишов, П. Кумпан, О. Бадер, М. Рудинський, І. Лобанов, Т. Грицай). Найцікавішими є знахідки давніх карстових порожнин з кістковими залишками верблюдів, гієн, лисиць, страусів тощо в катакомбах під Одесою, а також невелика стаття П. Тутковського про необхідність охорони цінних геологічних пам'ятників України, зокрема — печер та печерних відкладів. У першій половині XX ст. катакомби Одещини широко використовувалися підпільниками, партизанами, криміногенними елементами.

Завдяки дослідженню карстових порожнин України в XVII, XVIII, XIX та першій половині XX ст. було закладено добру основу для розгортання активних спелеологічних досліджень. На початку 1958 р. в Україні було відомо 87 карстових порожнин загальною довжиною 15250 м та глибиною 970 м. Вивчені вони були неповно та нерівномірно: для 26 порожнин були тільки схематичні плани, для 25 — розрізи. І плани, і розрізи, що давали більш-менш вірогідну уяву про розміри та морфологію порожнин, були складені лише для 19 печер та шахт. Графічні матеріали складалися за різними методиками, у різних масштабах та одиницях виміру (кроки, аршини, фути, метри). Не існувало ані розробок щодо організації досліджень складних порожнин (спуск у природні шахти завглибшки 50-100 м, подолання сифонів, проходження лабіринтів), ані методик комплексного наукового дослідження печер. Найбільшими в Україні була печера Кизил-Коба (Крим, вапняки, приблизно 2 км) та печера у Нижньому Кривчі (Поділля, гіпси, понад 4 км), найглибшими — шахти Криму, в які ніхто не міг спуститися глибше 100 м (О. С. Вялов, 1928 р., шахта Безодня на Чатирдазі).

Інші цікаві матеріали

Париж, його історія, культура та суспільство
Метою роботи є історичний розгляд міста Парижа, його сучасний стан та прогнози на майбутнє. Згідно мети, було поставлено наступні завдання: проаналізувати історичний розвиток Парижу; дослідити сучасний стан м ...

Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...