Озера післяльодовикових територій південно-західної Канади
Морфологічно озера значно різняться між собою. Це різноманіття пояснюють локальними ландшафтно-геоморфологічними та геолого-гідрогеологічними умовами. Трохи вище, зокрема на рис.2.1.6, можна спостерігати, окрім великого озера, ще серію значно менших улоговин з різкими контурами. При іншому заляганні рівня підземних вод їх обрис є більш м’яким, з поступовим переходом до оточуючої поверхні. Приклад такого типу озер показаний на рис.2.1.11.
Завершенням льодовикового періоду ознаменувало новий етап у історії розвитку озер. Важливе значення на цьому етапі набуває процес формування гідро-ерозійних систем, який може розвиватися за такими сценаріями: 1 – видовження існуючих на поза льодовикових територіях потоків у сторону раніше вивільнених від льоду територій: 2 – виникнення ізольованих систем навколо окремих водойм: 3 – утворення автономних гідросистем за рахунок виникнення проток між озерами, що знаходяться на різних гіпсометричних рівнях; 4 - приєднання автономних та ізольованих систем з поза меж зледеніння.
Наслідками останніх двох варіантів розвитку є повне, або часткове осушення озер та формування терас на дренажних протоках та річках. Загальна схема формування терас наведена на рис.2.1.12. В результаті утворення єдиної системи виникає невідповідність між профілем рівноваги кожної з річок, що існував на цей час та сумарним профілем рівноваги. У кожного з потоків з’являється деякий потенціал для врізання та формування терас. Висота уступу тераси у цьому випадку буде невитриманою по довжині спільної системи і залежатиме від положення кожної конкретної точки. Безумовно, що окрім цієї схеми формування терас, загальноприйнятою є також і традиційна схема /38/.
|
Рис.2.1.10. Стенд з описом птахів, що гніздяться на Очеретяному озері |
|
Рис.2.1.11. Перспективний аерознімок. Східна окраїна м. Калгарі. |
|
Рис.2.1.12. Схема формування терас в результаті поєднання кількох автономних гідросистем /35/ |
У межах перигляціальних теренів Канади є безліч прикладів кожного зі згаданих вище вірогідних шляхів розвитку озер. Вище ми розглянули приклади існування активних озер. Наступний приклад показує як у наслідок приєднання післяльодовикового озера до гідромережі відбувся його повний дренаж та формування в межах його колишнього дна долини річки. На рис.2.1. 13 показано фрагмент детального космічного знімку, а на рис.2.1.14 фрагмент детальної топографічної карти ділянки дренування долиною річки Swift current (Швидкий потік) післяльодовикового озера. Колишні береги озера на фотозображені виділяються за більш темним озерним відкладам та гирлам яружно-балковних форм, які сьогодні знаходяться на деякій відстані від річки. З топографічної карти видно, що невеликі озера ще залишилися у найбільш заглибленій частині долини. Різниця альтитуди вододільних просторів та днища колишнього озера складає 300 футів (100 метрів).
Другою причиною з якої ця ділянка була обрана для ілюстрації є присутність палеопротоки, через яку вода з озера зійшла у басейн Міссурі через долини річок Rushlake creek та Mile river.
Трохи далі на схід від даної ділянки розташовані ще кілька подібних палеопроток, що дренували палеоозера Goose Lake, Red Lake, Rush Lake (Рис.2.1.15. -2.1.19). Вони є подібними і дренують озера до одного рівня (795-815 м).
|
Рис.2.1.13. Фрагмент детального космічного знімку відрізку долини річки Swift current на ділянці дренування нею колишнього озера, (http://www.spaceimaging.com/gazette/). |
На рис.2.1.15. вміщено фрагмент топографічної карти, на ділянку що розташована на відстані 10 км на схід від м. Swift Current. У цьому місці долина дренує колише велетенське озеро, площа якого тільки в межах даної карти перевищує 2000 км2. На місці колишнього озера залишилися велика кількість дрібних озер. Цей приклад цікавий тим, що при середній альтитуді дна озера 2385-2400 футів (790-800м) максимальна точка дренажу озера знаходиться на позначці 2450 футів, або 800 метрів. Це означає, що до сьогоднішнього рівня вода зійшла через іншу дренажну систему, або стік взагалі припинився через зменшення кількості атмосферних опадів.
Інші цікаві матеріали
Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Метою
дипломної роботи є порівняльна економіко-географічна характеристика міст Одеси
та Луцька, дослідження економічного та соціального розвитку міст.
Для
досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:
...
Республіка Індонезія
Республіка Індонезія в даний час, завдяки раціональної економічній
політиці і успішним реформам, перетворилася в аграрно-індустріальну державу. За
багатьма показниками цю країну вже зараз відносять до групи нових
індуст ...
Інтеграційна стратегія України
Унікальність переважаючої більшості країн колишнього СРСР
полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і
політичної системи. У зв'язку з цим ним об'єктивно необхідні час і відповідні
зусилля ...