Озера післяльодовикових територій південно-західної Канади
По аналогії, слід було б навести не менш переконливі приклади з територій України або прилеглих до неї країн, що зазнали впливу зледеніння у четвертинний час. Дещо ми дійсно можемо спостерігати в межах басейнів верхнього Дніпра, Десни, Снову та Сожу, Сейму та Свапи /18, 29/.
Певну візуальну схожість можна відшукати у зображенні деяких ділянок басейну Прип’яті. Фрагмент космічного знімку на одну з таких ділянок вміщено на рис.2.1.24. Ця ділянка безпосередньо прилягає з півночі до Мозирської височини, долина прориву через яку річкою Прип’ять є відносно молодим утворенням.
З урахуванням викладеного матеріалу, що стосується післяльодовикових територій південно-західної Канади, ділянки поверхні межиріччя Дніпра- Прип’яті та Дніпра-Сожу, що складені озерними суглинками, можуть трактуватися як рештки дна колись велетенського озера. З порівняння розмірів колишнього озера та долини Дніпра виникає, що деякі відрізки його долини могли бути тими дренажними каналами через які було осушене озеро, або озера. Глибоке врізання (20-25 метрів) долини Дніпра у поверхню палеоозера говорить про те, що воно було не останнім ланцюгом у тогочасній системі дренування. Безумовно, найбільш цікавим, але й найбільш складним є питання про розміри озера та питання про положення його південно-східного берега. Складність вирішення цієї проблеми полягає у тому, що впродовж тривалого часу територія, що воно займало зазнала значних змін під дією різних процесів, чередування теплих та холодних періодів, і, врешті-решт, в результаті антропогенових перетворень у долині Дніпра. Вивчення цієї проблеми є непростим і потребує спеціальних тривалих досліджень. Деякі погляди на цю проблему будуть викладені у наступному розділі.
Для того, щоб у подальшому мати можливість порівнювати різні геоморфологічні об’єкти басейну Дніпра та на завершення розгляду питання відображення елементів будови палеоозер у будові сучасного рельєфу Канади приведемо кілька найбільш типових прикладів, які стосуються вираженості палеоберегових ліній, терас дренажних потоків, загального вигляду дна колишніх озер та сучасних процесів. На рис.2.1.25. наведена фотографія відносно молодого берегового уступу палеоозера. Уступ та перегини поверхні дуже чіткі і практично не змінені ерозійно-денудаційними процесами. Знімок зроблено у передгір’ї Скелястих гір, 30 км на захід від м. Калгарі.
Наступний знімок (рис.2.1.26) показує стадійність зменшення післяльодовикових озер. На схилах, що прилягають до озера з північного-сходу (права частина знімка) добре видно, принаймні, одну палеоберегову лінію, що відображається перегином профілю, подібного до перегину на рис.2.1.16. Не виключено, що на знімку зафіксована ще одна палеоберегова лінія, що розміщена на висотах близьких до локального вододілу.
На рис.2.1.27. зі зображення фрагменту космічного знімка видно сліди двох палеоозер, одне з яких (західне) начебто є повністю ізольованим. Те ж палеоозеро, частина якого знаходиться у південно-східному куту знімка, без сумніву у свій час було дреновано долиною, що примикає до нього зі сходу.
Більш детальний аналіз космо-зображення показує, що обидві улоговини з’єднуються відносно пониженою ділянкою, фототон якої через її зволоженість є більш затемнений ніж фототон вододілів. Про більш високе гіпсометричне положення палеоберегової лінії говорить також локалізація гирла ярів та витоку дренажної долини.
Наступні два приклади присвячені процесу засолення озер (рис.2.1.28). Явища, що є притаманним південним територіям провінцій Альберта та Саскачеван. Масштабність та інтенсивність засолення на цих територія не залишає сумнівів про роль кліматичних умов у формуванні промислових покладів поташу. Але, окрім, літнього випаровування тут, напевно, важливе значення має і значне промерзання в умовах континентального клімату.
|
|
Рис.2.1.24. Фрагмент космічного знімку КАТЕ140 (середина 70-х років м.с) та топографічної карти Мозирської ділянки р. Прип’яті, (http://mapn35.narod.ru/index.html). |
|
Рис.2.1.25.Фотознімок берегової лінії палеоозера у передгір’ї Скелястих гір. |
|
Рис.2.1.26. Залишки післяльодовикового озера (західна частина провінції Саскачеван) |
Інші цікаві матеріали
Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Вікторів
Управління
земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної
політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на
землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...
Князівство Ліхтенштейн - карликова держава
Князівство
Ліхтенштейн (нім. Fürstentum
Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією
на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія.
Площа
160 км²;
ст ...
Комплексна фізико-географічна характеристика Австралії
Австралія
- найменший материк на Землі. Разом із прилеглими до неї островами вона цілком
повністю лежить в південній півкулі. Назва цього материка, який був відкритий
та заселений найпізніше, у порівнянні з іншими матер ...