Озера післяльодовикових територій південно-західної Канади

У межах залишків колись велетенського озера, на місці якого сьогодні розташоване озеро Chaplin Lake[1] (рис.2.1.28Б), у однойменному містечку знаходиться одне з найбільших у світі родовищ поташу. Видобування ведеться відкритим способом. На рис.2.1.29 вміщений знімок траншеї з якої ведеться видобуток, а на рис.2.1.30. фрагмент топокарти на територію промислу.

Приклад збереженості палеоберегової лінії, що представлений на рис.2.1.31 та рис.2.1.32 демонструє досить нетипове явище – наявність стрімкого уступу вздовж палеоберегової лінії. На видовженому схилі, принаймні на даному відрізку, відсутні сліди переміщення берегової лінії. Складається враження, що дане озеро від початку утворення не змінювало своїх розмірів і зникло раптово. На фрагменту топографічної карти зазначені контури водойми з тимчасовими берегами, можливо, що частково воно заповнюється під час танення снігу, або інтенсивних дощів.

Ця ділянка привертає увагу тому, що у поодиноких випадках на озерах спостерігаються досить високі берегові уступи, вище яких розміщуються площадки морфологічно дуже подібні то терас. Походження таких об’єктів здається простим, але тільки до постановки питання – куди і яким чином із замкнутого басейну був винесений матеріал? Довготривалість існування озера при стабільному положенні берегової лінії, як видається, вирішує цю проблему. Деструктивний матеріал, що утворюється в зоні прибою, поступово переміщається у воді і нівелює початкові нерівності дна, наближаючи його до поземої поверхні. Можливі і інші варіанти пояснення цього явища, зокрема, ущільнення перезволожених гірських порід, або їх винос у розчиненому стані.

Сучасний стан післяльодовикових озер південно-західної Канади та їх співвідношення з дренажними потоками зумовлює можливість утворення дельт. Власне це явище вже частково можна було побачити на рис.2.1.3. На рис. 2.1.33 вміщено детальний космічний знімок ділянки злиття річки Moose Mountain Creek з іншим дренажним потоком (на жаль топографічна карта на цю ділянку відсутня). Зі знімку добре видно, що на відрізку, який передує точці злиття була сформована невелика дельта. Наскільки це явище є типовим для післяльодовикових територій судити важко, оскільки у нашому розпорядженні фактично є тільки два приклади, але на них слід звернути увагу з огляду на те, що раніше ми наводили кілька прикладів існування палеодельт у басейні Дніпра /18,19/.

Присутність палеодельт у даному випадку, може говорити про два варіанти розвитку подій у минулому. Перший варіант передбачає можливість відновлення на певний час післяльодовикового озера, але у значно менших розмірах. Впадіння притоки у водойму і призвело до утворення дельти. У другому варіанті, формування дельти було можливе при раптовому прориві озера, що знаходилося вище за течією притоки і скиду великої кількості води, яка тимчасово перевищувала пропускну здатність потоку Moose Mountain Creek. Аналіз знімків на відрізок долини нижче за течією Moose Mountain Creek (рис.2.1.34) показав, що більш вірогідним є другий варіант, оскільки тут відмічається значні переміщення палеорусла й зміна його ширини.

Подібні явища можна також спостерігати у будові потоків басейну Дніпра (див. книгу першу рис. 3.23-3.24). Різниця між проявом палеодельт у будові поверхні обумовлена тільки літологічними чинниками. В умовах південно-західної Канади поверхневі відклади, що слугували матеріалом формування дельт є супісками та суглинками, а в басейні Дніпра палеодельти складені піщаними відкладами.

Інші цікаві матеріали

Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики,
Земля – основа національного багатства, яка має по чисельності власників масовий, всенародний характер. Також вона є унікальним товаром стосовно вартості якого завжди існує суперечність: між власником землі та органами ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний цех
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...