Еколого-економічна оцінка проектних рішень.

Крім названих існує ще одна оцінка, яка найчастіше використовується в практиці проектування. Це так звана еколого-економічна оцінка проектів нового будівництва.

В Україні вона здійснюється згідно з “Методикою еколого-економічної оцінки проектів”, розробленою колишнім Держпланом, Міністерством охорони здоров’я і Держкомітетом з охорони природи та комітетом з розміщення продуктивних сил України АН України в 1980 р.

Мета еколого-економічної оцінки:

§ попередження негативного впливу проектних рішень на навколишнє середовище;

§ комплексне еколого-економічне обгрунтування проекту будівництва або реконструкції підприємств.

Проектні об’єкти повинні відповідати всім діючим на час проектування державним стандартам і положенням з екології виробництва (наприклад “Санітарним нормам проектування промислових підприємств”, “Правилам встановлення допустимих викидів речовин промисловими підприємствами” та ін.).

Важливою умовою еколого-економічної оцінки є порівняння витрат нового будівництва з базовими. Базою вважають показники кращих підприємств у галузі. База в кожному конкретному проекті визначається індивідуально.

Еколого-економічна оцінка складається з чотирьох етапів.

1. Оцінка екологічної допустимості будівництва.

Вона полягає в тому, що сумарний обсяг викидів нового чи реконструйованого виробництва не може перевищувати ГДК в атмосфері та воді:

Сі / ГДКі ≤ 1 ,

Де Сі – фактична концентрація і-ї речовини в повітрі і воді;

ГДК – гранично допустима концентрація і-ї речовини.

Іноді викиди складаються з кількох речовин, що мають комбіновану дію, тобто сума їх дій має нову, більш негативну якість, ніж кожен з них зокрема. В цьому випадку

∑Сі / ГДК ≤ 1,

де r – кількість шкідливих речовин, що мають комбіновану дію.

Якщо ці співвідношення, виходячи з об’єктивних причин, не можуть бути виконані, то VГДК ≤ 1, де V - об’єм викидів забруднюючих речовин; ГДК – гранично допустимий викид цих речовин. Обрахунки здійснюються для всієї групи забруднюючих речовин.

Обсяг викидів визначається виходячи з нормативів питомих викидів на одиницю виготовленої продукції, що обчислюється за допомогою галузевих методик:

V=V,А,

Де V, - питомий норматив викиду; А – обсяг виробництва продукції.

2 етап. На ньому обчислюється і зіставляються витрати на проектованому об’єкті з базовим. Витрати обчислюються за допомогою формули приведених витрат. Проектовані варіанти порівнюються з базовим:

Зі≤Зб,

Де Зі – приведені витрати в і – му варіанті будівництва;

Зб – приведені витрати на базовому підприємстві.

З кількох варіантів обирають оптимальний.

3 етап. Він пов’язаний з необхідністю подолання шкідливого впливу в районах, де забруднення вище від ГДК, тобто необхідна мінімізація шкідливої дії проектованого об’єкта.

Як критерій екологічної оптимальності проекту використовується показник мінімуму питомого впливу проектованого об’єкта на середовище:

П=Кр + Кз→min,

Де Кр – ресурсомісткість об’єкта;

Кз – коефіцієнт забруднюючої дії проектованого об’єкта.

Кр=∑QR / A,

Інші цікаві матеріали

Природні енергоресурси та їх використання
Природа багата на енергоресурси. Їх раціональне використання дає можливість отримувати відносно дешеву електроенергію, яка є менш небезпечною, ніж, наприклад, атомне паливо і т.п. Однак, нераціональне і необачне викори ...

Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції
Комплекс робіт при побудові планових геодезичних мереж методом тріангуляції складається з таких процесів: - проектні роботи; - рекогностування пунктів тріангуляції; - закладання цент ...

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...