Природні умови і їх картографування. Рельєф та його основні форми

Картографічною основою для проведення зйомки є плани землекористування, виконані за мірилом 1:10000 та 1:25000. На планах повинні бути визначені межі полів, сіножатей, пасовищ і лісів, шляхи сполучень, гідрографічна сітка, контури населених пунктів, позначення полів та сівозміни, грунти, інша допоміжна інформація, яка характеризує кожне конкретне угіддя. Треба також по кожному полю мати інформацію про обробіток грунту після 1986 року. Для проведення зйомки цілком придатна картографічна основа, яка використовується при грунтово – агрохімічному обстеженні сільгоспугідь. Але на відміну від останнього, особливість зйомки полягає в тому, що елементарною ділянкою в даному випадку вважається все поле, на якому через кожні 200 метрів позначено маршрутні ходи. Початок і кінець маршруту розміщується не ближче 50 метрів від межі поля. Рухаючись за маршрутом, виконавиць проводить індикаційні виміри за допомогою приладу СРП-68-01. Результати вимірювань реєструються таким чином: при незначних змінах показників приладу (не більше 30%) значення гама фону відмічають в плані по маршрутній лінії через кожні 200 м; якщо при безперервному спостереженні різниця між показниками приладу перевищує 30%, то цей результат фіксується в плані проведення виміру, навколо якого в радіусі 20 – 30 метрів здійснюють додаткове обстеження з метою визначення розмірів аномальної плями та нанесення її на картографічну основу.

Після завершення першого етапу обстеження приступають до виконання другого етапу робіт, тобто відбору проб грунту з метою оцінки поверхневого радіоактивного забруднення. В умовах однорідного гама фону, коли різниця між окремими показниками вимірювання не перевищує 30%, у межах поля відбирається одна проба. Один змішаний зразок складається з індивідуальних проб грунту, відібраних з 2-х чи 3-х полів сівозміни, якщо забруднення по площі рівномірне. В межах конкретного поля місця пробовідбору розташовують по можливості рівномірно з урахуванням мікроландшафтних особливостей.

При наявності одного або декількох аномальних плям, площа яких перевищує 10% загальної площі поля, потрібно обов’язково відібрати в цих місцях відібрати проби. в місці припустимого відбору роб за допомогою приладів ДРГ-01Т, ДБГ-06Т, Ир-02 вимірюється потужністю дози на висоті 1 метру і 0,03- 0,04 метра над поверхнею грунту. Місце вважається придатним для відбору проб, якщо потужності доз на вказаних висотах відрізняються в 1,3 рази.

Обране місце повинне бути рівним, однорідним, відкритим. Індивідуальні проби грунту відбирають буром відомою площі на глибину 20 см. Змішаний зразок складається не менш як із 5-ти індивідуальних проб загальним об(ємом 1500- 3000 см3 .

Кожну індивідуальну пробу обов’язково зважують і її масу крім етикетки, вказують у каталозі (відомості).

Для визначення щільності забруднення території плутонієм проводять на цільних ділянках стандартним кільцем діаметром 140 і висотою 50 мм. після відбору кожне кільце упаковують так само, як і проби грунту, відібрані буром.

Для визначення щільності забруднення методикою в 1988 році було завершене суцільне радіологічне обстеження всіх господарств, розташованих на території радіоактивного забруднення. Проте, як доведено Українським НДІ сільгоспрадології, найбільш простим, набагато продуктивнішим і досить точним методом суцільного радіологічного обстеження сільгоспугідь та його уточнення є метод перерахунку даних гама зйомки в щільність забруднення грунту рарадіоцезієм через коефіцієнт пропорційності між ними.

Для експериментального визначення коефіцієнту пропорційності К на окремих видах сільгоспугідь (рілля, сіножаті, пасовища)в типових місцях за характером грунтового покриву і забруднення намічають пробні ділянки розміром 10(10 метрів, з яких відбирають буром 10 – 15 проб на глибину 20 см, а в центрі кожні ділянки вимірюють значення (-фону приладом СРП-68-01. Відібрані грунтові проби висушують, змішують і в кожній з них шляхом спектрометричного аналізу визначають концентрацію радіонукліду. Для перерахунку одержаних результатів на кг грунту визначають також його питому масу.

На основі картограм щільності забруднення всі поля необхідно розподілити на 3 групи – до 5 Кі\км2 , 5 – 10 і 10 – 15 Кі\км2 . при можливості в межах кожної групи полів доцільно провести нове землевпорядкування території з урахуванням щільності забруднення грунту та особливостей накопичення радіоцезію врожаєм сільськогосподарських культур.

Інші цікаві матеріали

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Земельна реформа – є складовою частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа – це комплекс правових, е ...