Роль гідросфери у формуванні

Порівняння швидкостей вітру, які потрібні для відриву від поверхні часток різних розмірів /таблиця 1??/ показують, що з його зменшенням швидкість вітру, яка потрібна для їх відриву значно зростає. Утворення кристалів солей призводить до збільшення розміру часток, які досить легко можуть бути усунені вітром. З розвитком цього явища пов’язане формування своєрідних геосистем, результатом функціонування яких є утворення безвідпливових западин.

У межах колишнього Радянського Союзу найбільше поширення вони набули у нижньому Поволжі (озера Ельтон та Баскунчак) та на півострові Мангишлак (затока Кара-Бугаз-Гол, западині Карагіє та інші). Значна кількість подібних ландшафтних утворень розташована на аридних територіях, які прилягають до Середземного моря / 7??/. На рис.1. представлений фрагмент сканерного космічного, на якому безвідпливові запади виділяються за рахунок світлого фототону та досить різких границь.

У структурі поверхні звертають на себе увагу три головні особливості їх будови. Перше, це те, що їх стінки різко обриваються вниз на декілька десятків, а інколи і сотні метрі і їх дно знаходиться на гіпсометричних рівнях значно нижчих від рівня Каспійського моря та Світового океану. Друге, борта западин не мають слідів інтенсивної водно-ерозійної діяльності. Вони не мають площі водозбору, а оточуюча їх поверхня представлена досить стійкими (в умовах аридного клімату) до ерозії глинистими відкладами. Третє, будова протилежних стінок западин свідчить про те, що в минулому це була єдина поверхня, з якої було усунено значну частину гірських порід.

Перші дві обставини говорять про те, що таке усунення могло відбутися тільки шляхом вітрової ерозії / 3, 7??/, коли на окремих ділянках поверхні утворюються сприятливі умови для надходження шляхом капілярного підйому, або прямого їх виходів, сильно мінералізованих підземних вод, в результаті випаровування яких утворюються кристали солі, які руйнують відносно монолітну поверхню і роблять її піддатливою вітровій ерозії. Але така схема утворення безвідпливових западин пояснює тільки один бік процесу – роль екзогенних факторів і не несе відповіді на питання – чому їх формування відбувається у тому чи іншому місці.

Як показало співставлення даних дистанційних та геолого-геофізичних досліджень більшість з цих западин утворилися над антиклінальними структурами, або мають зв’язок з тектонічними порушеннями. Останнє добре видно на прикладі западини Карагіє, південно-західний борт якої є прямолінійним та витягнутим у південно-східному напрямку. Враховуючи наявність цього зв’язку ми мусимо припустити, що геологічні структури, досить глибокого залягання якимось чином впливають на динаміку підземних вод, а через неї і на рельєфоутворюючі процеси. Детальний розгляд структури цієї геосистеми, та її ролі у розвитку ландшафтних процесів наводиться в / 4??/. Нагадаємо, що в загальних рисах вплив антиклінальних структур здійснюється за рахунок виникнення додаткового тиску, та формування геосистем, які схильні до саморозвитку, зокрема також за безпосередньої участі поверхневих ерозійних процесів. У даному випадку усунення частини гірських поряд з поверхні призводить до порушення статичної рівноваги в осадовій товщі та її підйому безпосередньо під западиною. Припинення підйому може статися у той момент коли на дні западини створиться рівновага між сумарною кількістю води, яка надходить та сумарної здатністю до випаровування. У цей час відбувається зволоження дна западини до такого ступеня, коли настає припинення вітрової ерозії. Причини цього можуть критися, як у зміні кліматичних умов (збільшення атмосферних опадів), так і зміні тектонічного режиму (виснаження пружких сил, припинення надходження вуглеводнів до пастки та інше).

Найбільш яскравим свідченням можливості змін у тенденціях розвитку таких геосистем є наявність озер в межах западин, зокрема у западинах Ельтон та Баскунчак та у південній частині западини Карагіє. Виходячи з наведеної вище моделі, логічно припустити, що дно цих западин не було заповнене водою і його гіпсометричний рівень зафіксував той рівень, на якому припинився процес вітрової ерозії. Наступне заповнення западин водою свідчить про те, що з того моменту почався підйом рівня підземних вод і що відбулися зміни у тенденції розвитку геосистеми. Які ж причини спонукали до цього, кліматичні, чи тектонічні, слід аналізувати у кожному конкретному випадку.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС
Термін "Земля" має багато визначень. Для економіста це ресурс для прискорення економічного розвитку, для юриста частина простору від центра землі до неба з набором різноманітних прав для визначених цілей. Для ...

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...