Роль гідросфери у формуванні

Порівняння швидкостей вітру, які потрібні для відриву від поверхні часток різних розмірів /таблиця 1??/ показують, що з його зменшенням швидкість вітру, яка потрібна для їх відриву значно зростає. Утворення кристалів солей призводить до збільшення розміру часток, які досить легко можуть бути усунені вітром. З розвитком цього явища пов’язане формування своєрідних геосистем, результатом функціонування яких є утворення безвідпливових западин.

У межах колишнього Радянського Союзу найбільше поширення вони набули у нижньому Поволжі (озера Ельтон та Баскунчак) та на півострові Мангишлак (затока Кара-Бугаз-Гол, западині Карагіє та інші). Значна кількість подібних ландшафтних утворень розташована на аридних територіях, які прилягають до Середземного моря / 7??/. На рис.1. представлений фрагмент сканерного космічного, на якому безвідпливові запади виділяються за рахунок світлого фототону та досить різких границь.

У структурі поверхні звертають на себе увагу три головні особливості їх будови. Перше, це те, що їх стінки різко обриваються вниз на декілька десятків, а інколи і сотні метрі і їх дно знаходиться на гіпсометричних рівнях значно нижчих від рівня Каспійського моря та Світового океану. Друге, борта западин не мають слідів інтенсивної водно-ерозійної діяльності. Вони не мають площі водозбору, а оточуюча їх поверхня представлена досить стійкими (в умовах аридного клімату) до ерозії глинистими відкладами. Третє, будова протилежних стінок западин свідчить про те, що в минулому це була єдина поверхня, з якої було усунено значну частину гірських порід.

Перші дві обставини говорять про те, що таке усунення могло відбутися тільки шляхом вітрової ерозії / 3, 7??/, коли на окремих ділянках поверхні утворюються сприятливі умови для надходження шляхом капілярного підйому, або прямого їх виходів, сильно мінералізованих підземних вод, в результаті випаровування яких утворюються кристали солі, які руйнують відносно монолітну поверхню і роблять її піддатливою вітровій ерозії. Але така схема утворення безвідпливових западин пояснює тільки один бік процесу – роль екзогенних факторів і не несе відповіді на питання – чому їх формування відбувається у тому чи іншому місці.

Як показало співставлення даних дистанційних та геолого-геофізичних досліджень більшість з цих западин утворилися над антиклінальними структурами, або мають зв’язок з тектонічними порушеннями. Останнє добре видно на прикладі западини Карагіє, південно-західний борт якої є прямолінійним та витягнутим у південно-східному напрямку. Враховуючи наявність цього зв’язку ми мусимо припустити, що геологічні структури, досить глибокого залягання якимось чином впливають на динаміку підземних вод, а через неї і на рельєфоутворюючі процеси. Детальний розгляд структури цієї геосистеми, та її ролі у розвитку ландшафтних процесів наводиться в / 4??/. Нагадаємо, що в загальних рисах вплив антиклінальних структур здійснюється за рахунок виникнення додаткового тиску, та формування геосистем, які схильні до саморозвитку, зокрема також за безпосередньої участі поверхневих ерозійних процесів. У даному випадку усунення частини гірських поряд з поверхні призводить до порушення статичної рівноваги в осадовій товщі та її підйому безпосередньо під западиною. Припинення підйому може статися у той момент коли на дні западини створиться рівновага між сумарною кількістю води, яка надходить та сумарної здатністю до випаровування. У цей час відбувається зволоження дна западини до такого ступеня, коли настає припинення вітрової ерозії. Причини цього можуть критися, як у зміні кліматичних умов (збільшення атмосферних опадів), так і зміні тектонічного режиму (виснаження пружких сил, припинення надходження вуглеводнів до пастки та інше).

Найбільш яскравим свідченням можливості змін у тенденціях розвитку таких геосистем є наявність озер в межах западин, зокрема у западинах Ельтон та Баскунчак та у південній частині западини Карагіє. Виходячи з наведеної вище моделі, логічно припустити, що дно цих западин не було заповнене водою і його гіпсометричний рівень зафіксував той рівень, на якому припинився процес вітрової ерозії. Наступне заповнення западин водою свідчить про те, що з того моменту почався підйом рівня підземних вод і що відбулися зміни у тенденції розвитку геосистеми. Які ж причини спонукали до цього, кліматичні, чи тектонічні, слід аналізувати у кожному конкретному випадку.

Інші цікаві матеріали

Австралія – держава і континет
Австралійський Союз (англ. Commonwealth of Australia), Австралія (англ. Australia, від лат. austr ā lis"південний") - держава в Південній півкулі, розташована на материку Австралія, острові Тасманія та к ...

Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в Поліссі, на заплавах рік, по б ...

Економічне положення Малайзії
Малайзія - країна з економікою, що розвивається. Вона належить до групи найбільш багатих і розвинених країн, що розвиваються - до Нових Індустріальним Країнам (НІС). З 1970 року Малайзія почала перехід від економіки, ...